Реєструйся

Порядок надання щорічних відпусток (у запитаннях і відповідях)


Чи можна працівнику перенести відпустку на наступний рік з огляду на виробничу потребу (його ніким замінити на час відпустки)?
Статтею 11 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачено, що щорічну відпустку за ініціативою власника або уповноваженого ним органу як виняток можна перенести на інший період лише за письмовою згодою працівника та за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, якщо надання щорічної відпустки в попередньо обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства та за умови, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використано в поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону № 504.
Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

На вимогу працівника відпустка повинна бути перенесена на інший період у разі:
— порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
— невчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівникові за час щорічної відпустки.
Щорічну відпустку повинно бути перенесено на інший період або продовжено в разі:
— тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (при цьому працівник має написати заяву керівникові й узгодити час надання  недовикористаної з причини хвороби відпустки);
— виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
— настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
— збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 12 Закону № 504 та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням суми, нарахованої на оплату невикористаної частини.

<…>

Чи має право працівник поділити відпустку на частини і використати спершу лише 5 календарних днів?
Статтею 12 Закону № 504 передбачено: щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Основна частина відпустки не завжди є її першою частиною. Тому працівник може просити надати йому спершу 5 чи 10 днів відпустки, але протягом року він обов’язково має безперервно перебувати у відпустці протягом не менше як 14 календарних днів. У попередній редакції Закону № 504 існувала норма про те, що, поділяючи відпустку на частини, їх треба надавати пропорційно семи календарним дням або надавати наступну її частину від дня, який настає за днем закінчення попередньої частини відпустки. Нині такої норми в законі не існує, отже, працівник має право просити керівника надати йому відпустку частинами і з певного дня тижня, а керівник може погодитися з цим терміном, а може й  запропонувати інший, скажімо, з понеділка по неділю включно. Це дасть можливість надавати відпустку у календарних днях, а не лише в робочих. При цьому працівник може звертатися з проханням до керівника, але рішення ухвалює керівник.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові зазвичай до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців по закінченні робочого року, за який надається відпустка.

Керівник закладу охорони здоров’я ніколи не використовує повністю відпустку, бо вважає, що без нього  лікарня не зможе ефективно працювати. Чи можна виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні відпустки за останніх 5 років? Чи ці відпустки вже «пропали» з огляду на їх давність?
Якщо сталося так, що у працівника з якихось причин залишилися невикористані відпустки за попередні роки, то в разі звільнення йому виплачується грошова компенсація за всі попередні невикористані дні щорічної відпустки, незалежно від строку їх давності.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Так само за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

Матеріали до теми


Програми, які дають змогу блокувати чи обмежувати доступ до крадіїв часу
Опитування показують, що більшість компаній не дозволяють своїм працівникам мати доступ із робочих комп’ютерів до соціальних мереж, зокрема Facebook, нібито з причин ...
Чи надається оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням працівникові, який навчається за кордоном?
Надається лише за певних умов. Умови надання відпусток у зв’язку з навчанням визначені статтею 15 Закону України від 15 листопада ...