...
Реєструйся

Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства


 

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. 

За Законом України від 22.09.2011р. № 3773-VІ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. 

Розглянемо, що повинен зробити роботодавець, працевлаштовуючи іноземця, аби уникнути помилок.

Статтею 42 Закону України від 05.07.2012 р. № 5067- VІ “Про зайнятість населення” (далі – Закон про зайнятість) установлено особливості приймання на роботу іноземців, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк. Підставою для такого працевлаштування є дозвіл на застосування праці іноземців, який видається територіальним органом Державної служби зайнятості (далі – територіальний орган) за юридичною адресою роботодавця відповідно до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 р. № 437 (далі – постанова № 437). 

Для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства роботодавцю необхідно звернутись до територіального органу та подати наступні документи: 

– не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати звернення для отримання дозволу подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії);

– заяву та всі необхідні документи, передбачені постановою № 437.

Територіальний орган приймає та реєструє заяву та документи в день отримання за описом, копія якого видається роботодавцю з відміткою про дату та номер реєстрації таких документів, та протягом семи робочих днів приймає рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовженні дії або анулювання дозволу. Рішення оформлюється наказом та не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцю поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою із зазначенням платіжних реквізитів для здійснення плати за видачу дозволу.

Роботодавець перераховує кошти на зазначений рахунок, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі невнесення роботодавцем такої плати протягом 10 робочих днів з дня отримання ним рішення про видачу дозволу, таке рішення скасовується. 

Територіальний орган оформлює та видає дозвіл протягом трьох робочих днів з дня зарахування коштів на рахунок. 
Дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на один рік. Якщо трудовий договір (контракт) є безстроковим, то дозвіл видається на один рік. Дія такого дозволу може бути продовжена необмежену кількість разів на той самий строк. 

Територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу у разі:

– наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування;

– невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);

– наявності, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

– наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про зайнятість населення”;

– невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам законодавства;

– недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;

– наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;

– відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження.

Роботодавець після одержання дозволу протягом семи робочих днів з моменту укладення з іноземцем чи особою без громадянства трудового договору (контракту) подає територіальному органові засвідчену роботодавцем його копію.

У разі коли іноземець чи особа без громадянства без поважних причин не приступила до роботи у передбачений трудовим договором (контрактом) строк, роботодавець повинен протягом п’яти робочих днів письмово повідомити про це територіальний орган або підрозділ міграційної служби за місцем видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, і територіальний орган, яким видано дозвіл.

Роботодавець повідомляє у письмовій формі територіальний орган, яким видано дозвіл, про припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства протягом трьох робочих днів з дати його припинення.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 42 Закону про зайнятість без дозволу працевлаштовують такі категорії:

– іноземців, які постійно проживають в Україні;
– іноземців, які набули статус біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
– іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту або яким надано тимчасовий захист в Україні;
– представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
– представників закордонних засобів масової інформації, акредитованих на території України;
– спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
– працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
– працівників іноземних представництв, зареєстрованих на території України в установленому законодавством порядку;
– священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише в таких організаціях з офіційним погодження з органом, який зареєстрував статут (положення) відповідної релігійної організації;
– іноземців, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
– іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на відповідне запрошення.

Також слід пам’ятати, що дозвіл на використання праці іноземця буде анульовано у разі:
– неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
– припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
– встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
– набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили;
– наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;
– встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем;
– рішення територіального органу міграційної служби про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту.

Іванна Дубнюк, 
начальник відділу з питань додержання законодавства 
про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів 
Управління Держпраці в Івано-Франківській області

Джерело: Управління Держпраці в Івано-Франківській обл.

Матеріали до теми


Бронювання працівників: роз’яснення юриста
Попри те що захист держави — це конституційний обов’язок громадян України, законодавець передбачив для певної категорії громадян можливість не виконувати ...
Соціальна відповідальність роботодавця охоплює за певних умов і пенсійне забезпечення колишніх працівників
Соціальна відповідальність роботодавця (його правонаступника) охоплює не лише економічні обов’язки перед працівниками, а й містить соціальну й етичну складову, що ...
Законопроєкт № 10449: що потрібно знати про мобілізацію в Україні
Верховна Раді 30 січня 2024 року зареєструвала урядовий проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих ...
Відмінності виконання роботи за трудовими і цивільно-правовими договорами
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. При цьому трудовий договір треба ...