Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні визначаються нормативно-правовими актами України, зокрема Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі — Закон № 875). Зазначений Закон гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.
Відповідно до статті 1 Закону № 875 інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.
Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті (ст. 2 Закону № 875).
З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується згідно із статтею 17 Закону № 875 право працювати на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство), а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Інваліди, які бажають і за станом здоров’я можуть працювати, мають безпосередньо звернутися на підприємства чи до державної служби зайнятості. Відповідно до статті 181 Закону № 875 інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та інших передбачених законодавством документів.
Підприємства, фізичні особи, які використовують найману працю (далі — роботодавці), згідно із статтею 18 Закону № 875 зобов’язані:
— виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів;
— створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
— надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;
— звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 17 Закону № 875 роботодавці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Застереження
Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів (ст. 17 Закону № 875).
Для підприємств, у т. ч. підприємств громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця (ст. 19 Закону № 875).
У разі коли середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена цим нормативом, відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, у т. ч. підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31 січня 2007 року № 70 затверджено Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету (далі — Порядок використання суми).
Зазначений Порядок визначає механізм використання Фондом соціального захисту інвалідів та його відділеннями суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету (далі — сума санкцій та пені).
Зокрема, сума санкцій та пеня відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку використання сум використовується Фондом соціального захисту інвалідів та його відділеннями для надання роботодавцям дотації на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, які зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу.
Дотація — це кошти Фонду соціального захисту інвалідів, спрямовані для покриття витрат на створення спеціального робочого місця для інвалідів, зареєстрованих у районних, міськрайонних, міських або районних у містах центрах зайнятості.
Спеціальне робоче місце для інваліда — окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують здійснення додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.
Потреба у створенні інвалідові, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.
Механізм надання власникові підприємства (крім бюджетних і неприбуткових) або уповноваженому ним органу чи фізичній особі, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, дотації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітних, визначений у Порядку надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 27 грудня 2006 року № 1836 (далі — Порядок надання дотації).
Дотація надається за умови, що трудовий договір з інвалідом, який працевлаштований на спеціальне робоче місце за направленням державного центру зайнятості, не буде розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату чи за згодою сторін протягом двох років з дня працевлаштування.
Дотація не надається роботодавцям, які:
— не зареєстровані у Фонді соціального захисту інвалідів;
— не зареєстровані як платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
— не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закон № 875 за попередній звітний період;
— не подавали Фонду соціального захисту інвалідів звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів протягом останнього року;
— мають на дату звернення заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого законодавством, та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату таких платежів і санкцій;
— порушували Закони України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III, «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII протягом шести місяців, що передували місяцю розгляду питання про надання дотації, внаслідок чого до них застосовані санкції;
— скорочували чисельність (штат) працюючих інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується інвалід, протягом останніх шести місяців;
— визнані банкрутами чи стосовно яких порушено справу про банкрутство в установленому порядку;
— не забезпечили належне виконання умов попереднього договору про працевлаштування інваліда, відповідно до якого їм надавалася дотація.
Центр зайнятості та територіальне відділення Фонду протягом десяти календарних днів після прийняття рішення про надання дотації укладають з роботодавцем договір про працевлаштування інваліда та надання дотації, форму якого затверджено спільним наказом Державного центру зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів «Про затвердження форми Примірного договору про працевлаштування інваліда та надання дотації» від 19 листопада 2007 року № 99/109 (додаток) .
Відповідно до пункту 2 цього наказу координація взаємодії між територіальними відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів та районними, міськрайонними, міськими і районними у містах центрами зайнятості під час укладання та виконання договорів про працевлаштування інваліда та надання дотації при наявності позитивного рішення про надання дотацій покладається на Фонд соціального захисту інвалідів разом з Державним центром зайнятості — виконавчою дирекцією Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 3 наказу встановлено, що «період створення робочого місця для особи з інвалідністю — строк введення його в експлуатацію не повинен перевищувати трьох місяців».
Отже, держава цілеспрямовано піклується про інвалідів, що, зокрема, проявляється у створенні правових та економічних умов для задоволення їх потреб у матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
