Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 лютого 2012 р. N 306
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно з додатком.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Інд. 70

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:
належність до потенційно небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки;
категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою будівлі та приміщення;
кількість людей, що постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об’єкті;
поверховість або висота будівель;
розташування споруд під землею;
наявність культурних, історичних, духовних та інформаційних цінностей;
провадження господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки відносяться до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього та незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:
потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки;
промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорії “А” або “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі та категорії “В” за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів і більше;
об’єкти нового будівництва та реконструкції;
об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів;
об’єкти, на яких виконуються роботи із збирання зернових культур; висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів);
підземні споруди різного призначення;
пам’ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.
До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать також суб’єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю таких суб’єктів у сфері техногенної та пожежної безпеки органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об’єктах.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:
будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно);
музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.
5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2007 р. N 1324 “Про затвердження Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки” (Офіційний вісник України, 2007 р., N 87,ст. 3200).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 493 “Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2008 р., N 39, ст. 1292).
3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. N 803 “Про внесення зміни до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. N 150 та від 14 листопада 2007 р. N 1324” (Офіційний вісник України, 2008 р., N 69, ст. 2314) у частині внесення змін до пункту 3 Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2007 р. N 1324.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 р. N 1109 “Про доповнення Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки” (Офіційний вісник України, 2009 р., N 81, ст. 2739).