...
Реєструйся

Робочий час: скорочений VS неповний


Умовно робочий час за його тривалістю можна поділити на такі види:

  • НОРМАЛЬНИЙ — тривалість робочого часу працівників, що не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП);
  • СКОРОЧЕНИЙ — час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в повному розмірі (статті 51 КЗпП );
  • НЕПОВНИЙ — тривалість робочого часу менша, ніж це встановлено нормативними актами (стаття 56 КЗпП).

Поняття «скорочена тривалість робочого часу» слід відрізняти від поняття «неповний робочий час».

Скорочений робочий час встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
3) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень;
4) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством;
Неповний робочий час встановлюється за згодою роботодавця:
— всім працівникам.

Неповний робочий час встановлюється обов’язково :
1) вагітній жінці;
2) жінці, яка має дитину віком до чотирнадцяти років;
3) жінці, яка має дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням;
4) жінці, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;
5) особам з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, на їх прохання.

Оскільки скорочений робочий час встановлюється законодавством, то дотримання таких норм роботодавцем є обов’язковим. Встановлення ж неповного робочого часу для роботодавця є обов’язковим лише для певних категорій працівників. Але давайте подивимося на останню частину статті 51 КЗпП, яка говорить, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! «Може встановлюватися» — це не обов’язок роботодавця так вчинити! Це лише можливість… А тепер давайте подивимося на ту ситуацію, яка склалася в країні щодо застосування протиепідемічних заходів.
Чи багато ви знаєте роботодавців, які в умовах невідворотної кризи встановлять за рахунок власних коштів скорочений робочий час для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю? Адже, зважаючи на норми статті 51 КЗпП, — це право навіть не працівника, а роботодавця.

! Реальніше працівникам, які мають дітей віком до 14 років, на період карантину скористатися своїм правом на встановлення неповного робочого часу.

Матеріали до теми


Практика і робота: чи можна офіційно працевлаштувати студента денної форми
Чи має право підприємство за наявності вакансії прийняти на роботу студента, який навчається на денній формі навчання та проходить практику? ...
Експерт «КАДРИ.UA» консультує щодо залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт
До онлайн-системи «КАДРИ.UA» цього тижня надійшло запитання від кадрового відділу одного з державних підприємств. ЗАПИТАННЯ. Чи може людина з інвалідністю, за ...