Реєструйся

Робочий час: скорочений VS неповний


Умовно робочий час за його тривалістю можна поділити на такі види:

  • НОРМАЛЬНИЙ — тривалість робочого часу працівників, що не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП);
  • СКОРОЧЕНИЙ — час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в повному розмірі (статті 51 КЗпП );
  • НЕПОВНИЙ — тривалість робочого часу менша, ніж це встановлено нормативними актами (стаття 56 КЗпП).

Поняття «скорочена тривалість робочого часу» слід відрізняти від поняття «неповний робочий час».

Скорочений робочий час встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
3) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень;
4) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством;
Неповний робочий час встановлюється за згодою роботодавця:
— всім працівникам.

Неповний робочий час встановлюється обов’язково :
1) вагітній жінці;
2) жінці, яка має дитину віком до чотирнадцяти років;
3) жінці, яка має дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням;
4) жінці, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;
5) особам з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, на їх прохання.

Оскільки скорочений робочий час встановлюється законодавством, то дотримання таких норм роботодавцем є обов’язковим. Встановлення ж неповного робочого часу для роботодавця є обов’язковим лише для певних категорій працівників. Але давайте подивимося на останню частину статті 51 КЗпП, яка говорить, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! «Може встановлюватися» — це не обов’язок роботодавця так вчинити! Це лише можливість… А тепер давайте подивимося на ту ситуацію, яка склалася в країні щодо застосування протиепідемічних заходів.
Чи багато ви знаєте роботодавців, які в умовах невідворотної кризи встановлять за рахунок власних коштів скорочений робочий час для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю? Адже, зважаючи на норми статті 51 КЗпП, — це право навіть не працівника, а роботодавця.

! Реальніше працівникам, які мають дітей віком до 14 років, на період карантину скористатися своїм правом на встановлення неповного робочого часу.

Матеріали до теми


Ведення уроків чи гуртків директором не є сумісництвом: роз’яснення МОН
Чи дозволене виконання викладацької чи гурткової роботи керівним та іншим працівникам закладів освіти у цьому ж закладі освіти в межах ...
Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів: які зміни внесено
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України своїм наказом від 19 січня 2023 року № 947 внесло зміни до Положення ...
Вахтовий метод організації робіт: правове регулювання та практичне застосування
Законодавчі акти, які регулювали б особливості трудових відносин при вахтовому методі організації робіт на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство), в ...