Термінологія у кадровій роботі: що треба знати кадровикові


Щоразу, коли на підприємстві, в установі чи організації (далі — підприємство) виникають проблемні питання з приводу кадрового діловодства, а певного фаху професіонали й експерти намагаються дати ґрунтовні й змістовні відповіді на них, все ж таки залишаються нез’ясовними, на перший погляд, здавалося б, незначні питання щодо правильного використання тих чи інших дефініцій* (термінів і їх тлумачень) у кадровій роботі. Іноді такі «дрібниці», як, скажімо, поняття «кваліфікація» чи «спеціалізація» або «назва посади» чи «назва професії» тощо можуть стати каменем спотикання в будь-яких неприємних ситуаціях (чи то коли підприємство відвідують інспектори у сфері охорони праці, чи коли підприємство вирішує якісь судові спори, чи коли сама адміністрація не може зрозуміти певні деталі у кадровій документації тощо).

Ознайомившись із матеріалами «Довідника кадровика» за 2010 рік, ми виявили такі загальні та часто вживані дефініції, як професійна назва роботи, професія, заняття, робоче місце, посада, кваліфікація, спеціальність, спеціалізація, оплата та умови праці, заробітна плата, посадова та робоча інструкція, кваліфікаційна характеристика, тарифно-кваліфікаційна характеристика, класифікація, систематизація, наказ, доручення, матеріальна відповідальність, кадрова політика, працівник, робітник тощо.

Кожна із цих дефініцій має певні відмінності й схожість між подібними, крім того, має як нормативно-правову основу тлумачення, так і довільність визначення, підтвердження чого наведено в таблиці.

Зауважте, трапляються також певні неточності й помилки під час застосування назв керівних посад.

Наводимо перелік видів підприємств та інших структурних підрозділів, керівництво якими здійснюють директор, завідувач і начальник.

Директор — для керівників заводів, фабрик, шахт, бурових підприємств, виробничих комбінатів, торговельних фірм, універмагів, театрів, ресторанів та інших самостійних промислових, сільськогосподарських, а також великих торговельних, видовищних підприємств, спортивних споруд і підприємств громадського харчування, науково-дослідних і проектних інститутів, видавництв, обсерваторій, архівів, студій телебачення, бібліотек обласного значення, коледжів, технікумів, училищ, ліцеїв, гімназій, шкіл, торгів, трестів та інших самостійних установ освіти, науки, культури, торгівлі, громадського харчування, а також громадських організацій, контор, а також картин в кінематографії і телебаченні.

Завідувач — для керівників ательє, лазень, перукарень та інших підприємств побутового обслуговування, а також магазинів, клубів, їдалень та інших невеликих підприємств торгівлі та громадського харчування, спортивних споруд, дитячих дошкільних установ, шкіл-інтернатів, бібліотек місцевого значення, аптек, будинків-пансіонатів (сімейного типу) для літніх людей та інвалідів, будинків відпочинку та інших пансіонатів, установ освіти, охорони здоров’я, комунального господарства і соціального забезпечення, відділів, бюро, секторів, лабораторій (станцій), кафедр, кабінетів, секцій та інших структурних підрозділів на підприємствах і в установах невиробничої сфери (в освіті, охороні здоров’я, в комунальному господарстві, громадському харчуванні, науці, культурі, громадських організаціях тощо), а також на підприємствах у сфері матеріального виробництва, що не мають виробничого або виробничо-технічного призначення (на складах, в архівах тощо).

Начальник — для керівників будівельних, нафтогазопромислових і геологічних управлінь, експедицій, геологічних загонів, партій, аерогеодезичних підприємств, залізниць, метрополітенів, депо, аеропортів, автогосподарств, гаражів, телеграфів, телефонних вузлів, поштамтів та інших самостійних підприємств будівництва, транспорту і зв’язку, а також районів, станцій, гідровузлів водогінно-каналізаційного та газового господарства міських виконавчих комітетів, самостійних управлінь, обчислювальних центрів, фабрик механізованого рахунку, а також агентств, митниць, станцій, виховних колоній та інших спеціалізованих установ з підвищеними вимогами щодо функцій контролю, нагляду та підтримання дисципліни, що наближаються до умов транспортних і воєнізованих організацій, структурних підрозділів виробничих підприємств та органів державного управління, фабрик, заводів і шахт, що входять до складу комбінатів, управлінь, інспекцій, відділів, секторів, бюро, виробництв, цехів, відділень, дільниць, майстерень, змін, станцій, лабораторій, установок, комплексних бригад тощо.

Якщо треба, можуть встановлюватися посади помічників керівників підприємств і установ, заступників керівників міністерств і відомств, якщо інше не передбачено у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 (далі — КП).

Для фахівців і технічних виконавців підприємств і установ, які нарівні з виконавчими функціями керують великою кількістю підлеглих, можуть установлюватися посади старших (як-от: старший інженер, старший майстер, старший технік, старший табельник і т. д.). Посади старших можна встановлювати як виняток і коли нема в їхньому безпосередньому підпорядкуванні виконавців, якщо на зазначених працівників, крім широкого кола виконавчих обов’язків, покладаються функції керівництва самостійною ділянкою роботи і коли недоцільно створювати окремий структурний підрозділ.

Таблиця

Абетковий перелік часто застосовуваних дефініцій, коментар до них і відповідна нормативно-правова база (або інший документ)

Назва дефініції Коментар Пов’язані документи
1 Група А) Вид категоріювання професій. Категоріювання професії передбачає визначення складності робіт, освітньо-кваліфікаційний рівень, знання, вміння, відповідальність та інші вимоги.
Б) Таке категоріювання зазвичай застосовується до працівників, робота яких пов’язана з електрикою. Як-от, ІІ група допуску до 1000 В
А і Б) Наказ Держнаглядохоронпраці, України, Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» від 9 січня 1998 року № 4; інші нормативні документи Держнаглядохоронпраці України (чітко не визначено)
2 Зайнятість А) Діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що зазвичай приносить їм дохід у грошовій або іншій формі А) Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII
3 Заробітна плата А) Винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу А) КЗпП України (ст. 94); Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (ст. 1)
4 Категорія А) Див. пор. № 1, А «Група».
Б) Група однорідних видів робіт, які відрізняються одна від одної певними професійними ознаками, найчастіше це стаж роботи та освітньо-кваліфікаційний рівень
Б) Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань науки і техніки та Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку» від 5 жовтня 1973 року № 470/267; Постанова Ради Міністрів СРСР «Про введення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку» від 26 липня 1973 року № 531 (чітко не визначено)
5 Кваліфікаційна характеристика А) Нормативний документ щодо професії, який містить такі розділи:
типові обов’язкові — «Завдання та обов’язки», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги»;
для державних службовців і силових структур — «Завдання, обов’язки та повноваження», «Має право», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», якщо треба «Особисті вимоги»;
допоміжні — «Спеціалізація»; для робітничих професій — «Приклади робіт»
А), Розділи 1 і 2 Випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — ДКХП) (чітко не визначено)
6 Кваліфікація А) Здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи А) КП
7 Клас А) Див. пор. № 1, А «Група».
Б) Певний ступінь професійного ранжування, чину. Своєрідний тип категоріювання для певних професійних назв робіт, який склався історично. Застосовується, коли треба за однією і тією самою професією визначити види робіт. Скажімо, «Водій автотранспортних засобів» визначається як категоріями (А, В, С, Е і D), за якими закріплено певний вид транспортного засобу, так і за класами (І, ІІ і ІІІ). У процесі роботи на підприємстві водію може присвоюватися ІІ або І клас. Для присвоєння ІІ класу у посвідченні водія має бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, С, Е чи D або D і Е, а також безперервний стаж роботи водієм ІІІ класу на підприємстві — не менше 3 років. Для присвоєння І класу має бути дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, С, D і Е, а також безперервний стаж роботи водієм ІІ класу на підприємстві — не менше 2 років
Б) Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань науки і техніки та Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку»; Постанова Ради Міністрів СРСР «Про введення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку» (чітко не визначено)
8 Нормування праці А) Складова частина (функція) управління виробництвом і містить у собі визначення потрібних витрат праці (часу) на виконання робіт (вироблення одиниці продукції) окремими працівниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці А) Постанова Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Президії Всесоюзної центральної ради професійних спілок «Про затвердження Положення про організацію нормування праці в народному господарстві» вiд 19 червня 1986 року № 226/П-6
9 Оплата праці А) Те саме, що й «заробітна плата».
Б) Це будь-який заробіток, обчислений зазвичай у грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці.
Розміри оплати праці найманого працівника визначаються за результатами його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства
Б) Декрет Кабінету Міністрів України «Про оплату праці» від 31 грудня 1992 року № 23-92 (втратив чинність згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про оплату праці» від 10 вересня 1996 року № 357/96-ВР)
10 Охорона праці А) Система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності А) Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII
11 Посада А) Визначення меж компетенції працівника, тобто коло його обов’язків, права й відповідальність.
Б) Визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень
А) Квалификационный справочник должностей служащих. — М.: НИИ ТРУДА, 1973.
Б) Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII
12 Посадова інструкція А) Конкретний перелік посадових обов’язків керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені у штатному розписі. Виняток можуть становити окремі керівники, правове положення яких визначено в Статуті (положенні) підприємства або відповідного підрозділу, де зазначено основні завдання, обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій.
Посадові інструкції складаються із розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги», «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою»
А) Розділ 1 Випуску 1 ДКХП
13 Працівник А) Особа, яка працює на підприємстві та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Б) Застосовується до посад, які потребують вищої освіти. У множині застосовується до всіх без винятку зайнятих
А) Закон України «Про охорону праці»
14 Професійна назва роботи А) Статистична одиниця визначення кола виконуваних робіт у будь-якій трудовій зайнятості у межах однієї професії
15 Професіонал А) Працівник, який використовує професійні здобутки (знання, уміння, навички тощо) під час своєї трудової зайнятості за умов наявності повної вищої освіти А) КП (чітко не визначено)
16 Професія А) Здатність виконувати подібні роботи, які потребують від особи певної кваліфікації А) КП
17 Ранг А) Ранги присвоюються державним службовцям в індивідуальному порядку відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи.
Певний перелік професій військового командування теж передбачає, окрім іншого, присвоєння рангів
А) Закон України «Про державну службу», постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про ранги державних службовців» від 19 червня 1996 року № 658
18 Робітник А) Особа, зайнята на роботах, які не потребують вищої освіти, а також з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст для робітничих професій (переважно це підвищення кваліфікації до 6–8 розрядів).
19 Робоча інструкція А) Документ, що регламентує організаційно-правовий статус робітників і визначає певний перелік конкретних завдань та обов’язків, прав, повноважень, відповідальності, потрібних знань і кваліфікації, які забезпечують належні умови для ефективної роботи А) Розділ 2 Випуску 1 ДКХП (чітко не визначено)
20 Робоче місце А) Аналог «посади», застосовується до робітничих професій
21 Розряд А) Див. пор. № 1, А «Група».
Б) Ступінь виробничої кваліфікації. Присвоюється здебільшого працівникам робітничого фаху
Б) Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань науки і техніки та Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати «Положення про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку; Постанова Ради Міністрів СРСР «Про введення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших фахівців підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв’язку» (чітко не визначено)
22 Спеціалізація А) Пов’язана як з потрібною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з продукцією, яка виробляється, або надаваними послугами і відповідає певною мірою деталізованому колу професійних завдань та обов’язків А) КП
23 Спеціаліст А) Застосовується у професійній класифікації до назв професій державної служби А) КП
24 Фахівець А) Узагальнена назва професій працівників з вищою освітою.
Б) У множині, окрім іншого, використовується як назва професійного угруповання КП
Б) КП
25 Штатний розклад А) Обліковий документ кількості працівників за професійними назвами робіт, їхньою заробітною платою, тарифними розрядами, затверджений керівником підприємства в установленому порядку.
Б) Вживається в розмовній мові
А) Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації «Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98» від 31 грудня 1998 року № 1024 (наведено лише назву)
26 Штатний розпис А) Див. пор. № 25, А.
Б) Застосовується в офіційному діловодстві
А) Господарський кодекс України (наведено лише назву)

_______________
* Термін «дефініція» належить до слів іншомовного походження (лат. definitio) і етимологічно означає «встановлення меж», «визначення».

Стаття надана редакцією журналу «Довідник кадровика»
спеціально для інтернет-порталу «Всеукраїнська асоціація кадровиків»

Автор: Сергій КРАВЦОВ,
консультант з кадрових питань, канд. соц наук

 

kadrovik.ua

Матеріали до теми


Працівник покинув зону бойових дій: тимчасове призупинення дії трудового договору
Статтею 13 Закону України № 2136 від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, ...
Грошова компенсація частини щорічної відпустки керівнику навчального закладу
ЗАПИТАННЯ: Керівник навчального закладу збирається у відпустку (у нього є 56 к. дн., рік ще не пропрацьований). Чи може він ...