Події останніх років спонукали до донорства багатьох наших громадян. Зрозуміло, що донорами стають за покликом душі, проте слід пам’ятати —в Україні трудові права працівників-донорів визначені на законодавчому рівні.
«Розвиток донорства крові та її компонентів є важливою соціально необхідною справою держави» — з таких слів починається текст Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР (далі — Закон № 239), який регулює відносини, пов’язані з розвитком донорства крові.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 239 донором крові може стати будь-який дієздатний громадянин України, якому виповнилося 18 років та який пройшов необхідне медичне обстеження і не має протипоказань. Тобто потенційно кожен працівник підприємства, установи, організації (далі —підприємство) м оже поставити керівництво перед фактом своєї відсутності на роботі у зв’язку з даванням крові.
Зі свого боку керівництво підприємства зобов’язане відповідно до статті 6 Закону № 239 безперешкодно відпускати з місця роботи чи служби осіб (за їх заявами), які є донорами або виявили бажання стати ними, у дні відповідного медичного обстеження та давання крові та (або) її компонентів. Винятком є випадки, коли відсутність донора на його робочому місці чи місці служби у ці дні може призвести до загроз життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.
Після того як відповідне рішення працівника щодо давання крові узгоджено з керівництвом, кадрова служба повинна:
- Надати працівнику-донору консультацію щодо його трудових прав як донора та зазначити перелік документів, які він повинен принести з медичного закладу до відділу кадрів для підтвердження факту давання крові.
- Належно оформити відповідні накази.
Положення Закону № 239 викладені чітко і зрозуміло, проте на практиці події можуть розгортатися непрогнозовано. Працівники-донори потрапляють у різноманітні ситуації. Проаналізуймо найпоширеніші з них.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Наданням додаткових днів відпочинку трудові права працівників донорів не обмежуються. Так, донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 % середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга цим донорам надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості (частина перша ст. 10 Закону № 239).
Почесні донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, користуються пільгами, зазначеними в статті 13 Закону № 239 (зокрема, це використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час).
Повну версію статті читайте у журналі «КАДРОВИК.UA», №6’2019.
