Під час прийняття на роботу для працівника проводять потрібні інструктажі, вступні бесіди, ознайомлюють його з трудовими обов’язками. Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівники зобов’язані працювати чесно й сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
На якість виконання працівником своїх трудових обов’язків може впливати:
- загальний стан працівника;
- його знання, уміння, навички, набутий досвід.
Інколи якість виконання роботи залежить й від інших чинників — проходження потрібного навчання, медичного огляду, що підтвердить здатність особи й надалі працювати.
Статтею 46 КЗпП передбачено відсторонення працівника від роботи у певних випадках.
Строк відсторонення від роботи визначає роботодавець. Законодавством не передбачено ні мінімальних, ні максимальних строків відсторонення — усе залежить від підстави застосування норм статті 46 КЗпП.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
- Відсторонення — це тимчасовий захід, якого роботодавець змушений ужити з метою уникнення негативних наслідків, що можуть настати у разі, коли працівник або група працівників продовжуватимуть виконувати трудові обов’язки.
- Відсторонити працівника від виконання трудових обов’язків має право роботодавець. У деяких випадках відсторонення відбувається на вимогу третьої сторони.
- Відсторонення не є звільненням з роботи, адже воно не пов’язане з припиненням трудового договору. Застосування такого заходу на практиці не передбачає проведення остаточних розрахунків з працівником чи здійснення будь-яких додаткових виплат.
- Відсторонення може застосовуватися як до одного працівника, так і до кількох працівників або ж до цілого структурного підрозділу тощо.
- Для оформлення відсторонення згоди працівника не потрібно.
Відсторонення працівника від роботи в установлених випадках дає змогу продовжувати забезпечувати підтримання трудової дисципліни, уникнути та запобігти виникненню травматизму в трудовому колективі. Статтею 153 КЗпП передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство) створюються безпечні й нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. На роботодавця покладається обов’язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.
Отже, відсторонений від роботи працівник продовжує перебувати у трудових відносинах, але його правове становище змінюється.
Щодо правомірності відсторонення від роботи працівника, який не пройшов медичного огляду — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Які підстави та умови відсторонення працівника від роботи?
У частині першій статті 46 КЗпП визначено підстави, за яких допускається відсторонення роботодавцем працівників від роботи.
Підстави відсторонення працівників від роботи:
- поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;
- відмова або ухилення від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- інші випадки, передбачені законодавством.
Далі у статті:
- Як оформити відсторонення
- Чи потрібно видавати наказ про допуск працівника до роботи після відсторонення
- Зразок наказу про відсторонення працівника від роботи
- Зразок наказу про допуск працівника до роботи
- Чи зберігається за працівником заробітна плата у разі відсторонення від роботи?
- Чи може працівник оскаржити незаконне відсторонення від роботи
Наталія Киріченко, фахівець з питань трудового законодавства та кадрового діловодства
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Джерело: журнал «КАДРОВИК.UA»
