За працівниками, що перебувають на військовій службі під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
У разі якщо особа перебуває на військовій службі, а роботодавець здійснює примус щодо написання заяви на звільнення (телефонні погрози, повідомлення щодо примусу звільнення), то працівнику необхідно дотримуватись такого:
- не писати заяву на звільнення (незважаючи на тиск роботодавця). Адже у подальшому доведення працівником вчинення до нього фізичного і психологічного тиску під час написання заяви на звільнення є досить проблемним та складним;
- зібрати докази примусу до звільнення.
Чи може роботодавець примушувати написати заяву на звільнення, щоб на це місце прийняти іншого працівника?
Ні, роботодавець не має права здійснювати примус до написання працівником заяви на звільнення. На сьогодні для роботодавців не встановлено обмежень щодо заміщення посади на період тимчасової відсутності основного працівника.
У разі якщо особу було мобілізовано на військову службу, то на його місце роботодавцем може бути прийнято іншого працівника з укладенням із ним строкового трудового договору на час перебування основного працівника на військовій службі. Адже відповідно до частини другої 2 статті 23 Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
«Строкові трудові договори. Спецвипуск № 4′ 2022» від експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 10 червня 2015 року № 231/06/186-15 «Щодо працівників, призваних на військову службу» надало роз’яснення, що норма статті 119 КЗпП передбачає, що між роботодавцем та працівником зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання виробничих або службових обов’язків. Водночас законодавством про працю обмеження для роботодавця щодо заміщення посади на період тимчасової відсутності основного працівника не встановлені.
Отже, під час проходження основним працівником військової служби, на його місце може бути прийнято іншого працівника з укладенням з ним строкового трудового договору.
Який строк зазначити у строковому трудовому договорі на період тимчасової відсутності основного працівника, що здійснює військову службу?
Важливо! У разі якщо роботодавець не встановить строк, на який період укладається договір, то такий договір буде вважатись таким, що укладається на невизначений строк – безстроковим. При цьому передбачити, який конкретно час основний працівник буде здійснювати військову службу неможливо.
Укладення строкового трудового договору на період воєнного стану — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв’язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).
Таким чином, при укладенні строкового трудового договору, закінченням строку такого договору може бути настання конкретної події – день звільнення основного працівника з військової служби.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Частина 1 — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Практична ситуація. Працівник після звільнення з військової служби звертається до роботодавця, щоб приступити до роботи, проте роботодавець відмовляє та примушує до написання заяви на звільнення, посилаючись на те, що на його місці працює інший працівник. Чи законні дії роботодавця?
Дії роботодавця є незаконними. Якщо працівник після звільнення з військової служби заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи та приступити до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, роботодавець зобов’язаний видати відповідний наказ та забезпечити працівника роботою.
При цьому датою звільнення працівника, що працював за строковим трудовим договором на посаді працівника, призваного на військову службу буде останній день перед днем, в який основний працівник приступає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що має бути зазначено у відповідному наказі роботодавця.
Аліна Музиченко, юристка ГО «Трудові ініціативи»
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Частина 2 — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Джерело: Трудові ініціативи
