Передплати журнал

Зауваги до оформлення вебсайту: мовні аспекти


Три роки тому, 16 липня 2019 року, набув чинності Закон України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі — Закон № 2704). А 16 липня 2021 року розпочався новий етап втілення його норм. Цей етап має забезпечити зростання присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної.

 

За нинішніх обставин спілкування, обмін інформацією та її поширення в онлайн-режимі має особливе значення. Чільне місце тут посідає вебсайт підприємства, установи, організації.

Статтю 27 Закону № 2704 присвячено питанню державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм і вебсайтів. Зокрема, у частині 6 статті 27 вказано, що:

  • інтернет-представництва (включно з вебсайтами, вебсторінками в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари й послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою;
  • поряд із версією інтернет-представництв (включно з вебсайтами, вебсторінками в соціальних мережах), оформленою державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами;
  • версія інтернет-представництва державною мовою має містити не менше за обсягом і змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватися апріорі для користувачів в Україні;
  • для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні й мають тут дочірні підприємства, філії, представництва, версія вебсайту державною мовою має містити достатню за обсягом і змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія вебсайту державною мовою для користувачів в Україні має завантажуватись апріорі.

СЛОВОВЖИВАННЯ

 

Настроювати, встановлювати, задавати й налаштовувати

Поширювати, поширений і розповсюджувати, розповсюджений


ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ

 

«Онлайн» як частина складного слова

Якщо іменник онлайн є частиною слова, утвореного з двох іменників без допомоги сполучного звука, вживаємо дефіс:

«Інтернет» як частина складного слова

Якщо це не власна назва мережі, а назва виду зв’язку, то іменник інтернет слід писати з малої літери. Отже, якщо іменник інтернет є частиною складного слова, вживаємо дефіс, а слово інтернет пишемо з малої літери:

«IT» як частина складного слова

Якщо акронім IT є частиною слова, утвореного з двох іменників без допомоги сполучного звука, вживаємо дефіс:


ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ

 

  1. В офіційних складених назвах органів влади, установ та організацій, товариств та об’єднань з великої букви пишемо перше слово (й усі власні назви), що входить до складу назви: Міністерство освіти і науки України, Рада національної безпеки та оборони України, Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Апеляційний суд Закарпатської області, Федерація незалежних профспілок України, Національний банк України, Рада Європи.

У назвах найвищих органів влади й державних установ України:
Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд з великої букви пишемо всі слова.

  1. У назвах промислових і торгових підприємств, фінансових організацій, товариств, фірм, організаційно-правових форм тощо початкове слово, що є складником назви, пишемо з великої букви. Із великої букви пишемо також перше слово символічної (умовної) назви, взятої в лапки, і власні назви:

Приклад

Київська фабрика іграшок, Харківський тракторний завод, Виробниче акціонерне товариство «Поліграфкнига», Публічне акціонерне товариство «Вінницький універмаг», банк «Південний», Центральний автовокзал, Комунальне підприємство «Київблагоустрій», Садове товариство «Лісова поляна», Об’єднання співмешканців багатоквартирних будинків «Наш дім».

  1. У назвах, що складаються з родового найменування та найменування в лапках, родове найменування пишемо з малої букви, у найменуванні в лапках із великої букви пишемо перше (чи єдине слово) та власні назви: видавництво «Ранок», готель «Дніпро», ресторан «Либідь», кінотеатр «Київська Русь», завод «Фармак», концерн «Фольксваген», фірма «Імідж», оркестр «Віртуози Києва», магазин «Ярослав», спортивний клуб «Сокіл».

  1. У складених назвах найважливіших документів, нормативно-правових актів законів із великої букви пишемо перше слово, власні назви, перше слово після лапок: Статут ООН, Потсдамська угода, Версальський мир, Конституція України, Акт проголошення незалежності України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
  1. Із великої букви пишемо перше слово офіційних назв найвищих державних посад і посад керівників міжнародних організацій: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верховної Ради України, Президент Сполучених Штатів Америки, Прем’єр-міністр Канади.

  1. Торгові назви товарів на кшталт продуктових, парфумерних тощо, тютюнових виробів, вин, мінеральних вод й інших напоїв беремо в лапки та пишемо з великої букви: цукерки «Асорті», сир «Королівський», ковбаса «Краківська», шоколад «Світоч», цигарки «Українські», вино «Перлина степу», коньяк «Таврія», мінеральна вода «Моршинська», напій «Живчик», Парфумована вода «Шанель Ґабріель», шампунь «Оливковий», кросівки «Найк», взуття «Крокс».
  1. Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів тощо) беремо в лапки та пишемо з великої букви: автомобілі «Нісан», «Вольво», «Фольксваген», літак «Боїнг 777», трактор «Слобожанець».

Назви власне виробів беремо в лапки та пишемо з малої букви: «нісан», «вольво» «фольксваґен» (автомобілі), «боїнг» (літак), «слобожанець» (трактор).

  1. Абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишемо без лапок: Ан-225, А-340, В-77, КрАЗ.
  1. Власні назви кораблів, поїздів, літаків тощо беремо в лапки та перше слово в назві (і всі власні назви) пишемо з великої букви: круїзний лайнер «Гармонія морів», поїзд «Чорноморець».

У разі відмінювання звукових абревіатур на кшталт ЦУМ закінчення пишемо малими буквами та приєднуємо до останньої букви абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): у ЦУМі, з ЦУМу.

  1. Подвійні нижні та верхні коми, розгорнуті в різні боки, („…”) традиційно використовують на письмі (у рукописних текстах).

ВЕЛИКА ЛІТЕРА В ОСОБЛИВОМУ СТИЛІСТИЧНОМУ ВЖИВАННІ

 

Із великої букви пишемо найменування як-от Високі Договірні Сторони, Надзвичайний і Повноважний Посол (в актах міжнародного значення, у дипломатичних документах).

Графічні скорочення

Скорочені назви одиниць вимірювання пишемо без крапок:

Так само без крапки пишемо скорочення грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон), смт (селище міського типу).

В умовних графічних скороченнях п. (пан; пані), гр. (громадянин; громадянка), проф. (професор), а. а. (авторський аркуш), ст. (століття), рр. (роки) тощо крапку ставимо.

Скісну риску використовуємо в разі скорочення словосполучень, рідше — складних слів: п/в (поштове відділення), а/с (абонентська скринька), р/р (розрахунковий рахунок), м/хв (метрів за хвилину), км/год (кілометрів за годину). У таких випадках після скорочених частин слів крапки не ставимо.

Написання № з/п і № п/п

Абревіатуру № п/п слід замінювати на стилістично правильний варіант: № з/п (номер за порядком).


ДЕФІС ≠ ТИРЕ

 

Із дефісом пишемо:

  1. Графічні скорочення з пропущеною середньою частиною слова (її позначаємо дефісом): гр-н(громадянин), вид-во (видавництво), ін-т (інститут), ун-т (університет), р-н (район), ф-ка (фабрика). У таких скороченнях після першої частини слова крапки не ставимо.

Дефісом також приєднуємо перші букви частин складного слова: с.-д. (соціал-демократ, соціал-демократичний), ст.-сл. (старослов’янський), с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (південно-західний). У таких випадках після скорочених частин слів ставимо крапку.

  1. Складні слова, що означають приблизність: день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири.

Поєднання слів зі значенням приблизності чи певних числових меж можуть складатись і з двох числівників, позначених цифрами. У такому разі між ними ставимо тире: 3 — 4 дні, учні 8 — 10 класів.

  1. Скорочення з цифрами як-от Ан-124, Ан-225, Б-17, БУ-1, ДС-3, ЖЕК-9, Зеленбуд-4, Су-53, Ту-154, Як-42.
  1. Числівниково-літерні найменування класів, будинків, корпусів, поштових відділень тощо: 7-А клас, 10-В клас, будинок № 28-Г, корпус 3-А; Київ-1.
  1. Ініціальну абревіатуру, написану великими чи малими літерами, із будь-яким словом: ВІЛ-інфекція, ДНК-аналіз, ДНК-експертиза, ВІП-зла, е-декларування, е-декларація.
  1. Дві ініціальні абревіатури, написані великими літерами: ВІЛ-СНІД.
  1. Слова-терміни, у складі яких є літера алфавіту: П-подібний, Т-подібний;
  1. За традицієюкарт-бланш, статус-кво тощо.

Якщо числівник у складних іменниках означає дво-, тризначне число та його записано цифрами, то вживаємо дефіс: 750-річчя, 900-річчя.

Тире ставимо:

  1. Між двома чи рідше кількома власними іменами, сукупністю яких називається вчення, теорія, науковий закон (замість словосполучень зі сполучником і): закон Бойля — Маріотта; гіпотеза Сепіра — Ворфа.
  1. Між двома чи рідше кількома іменниками, сполучення яких позначає певний зв’язок когось або чогось із кимось або чимось іншим (замість словосполучень із прийменником між): відношення товар — гроші — товар; система людина — машина; зв’язок «автор — читач»; матч команд «Динамо» — «Шахтар»; судно класу «ріка — море».
  1. Між двома чи рідше кількома словами на позначення:
  • просторових, часових, кількісних меж (замість словосполучень із прийменниками від… до): автотраса Київ — Львів; велоперегони Суми — Київ — Ужгород; Навчання на курсах триватиме протягом січня — квітня; вантаж вагою вісім — десять тонн;
  • динаміки розвитку чого-небудь із двох (або понад двох) етапів: Задум — реалізація — практичне застосування.

Між цифрами в таких випадках тире ставимо без відступів між знаками: у 2010–2018 роках; пам’ятки української мови ХVІ–ХVІІІ ст.; на сторінках 1–10; у 1–4 томах, але, наприклад: наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

  1. Між словом і сполученням слів або між двома сполученнями слів на позначення приблизної кількості: Це коштує триста — триста п’ятдесят гривень; приїхати в гості на день — на два; у квітні — на початку травня (див. також випадки позначення приблизної кількості на кшталт триста-чотириста, день-два, у квітні-травні з дефісом).

ЛАПКИ

 

Розділові знаки як-от крапка, кома, крапка з комою, двокрапка й тире, ніколи не ставимо перед закритими лапками, а тільки після них.

Знак питання, знак оклику й три крапки ставимо або перед закритими лапками, якщо вони стосуються лише слів, поставлених у лапки, або після лапок, якщо ці розділові знаки стосуються всього речення.

Якщо знак питання, знак оклику й три крапки стоять перед закритими лапками, то після лапок у кінці речення ті самі знаки не повторюємо. Неоднакові знаки можемо, залежно від змісту, ставити і перед закритими лапками, і після них, наприклад:

Приклад

Чи знайомі ви з романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Невже ти не чув, як гукали: «До зброї!»?

Якщо за характером речення в його кінці має стояти крапка, вона зберігається і в тому разі, коли речення закінчується фрагментом у лапках із наявністю перед закритими лапками цих розділових знаків:

Приклад

Бідний багатому: «Здоров будь!».

Багатий бідному: «Будь здоров!» (народна творчість).

Якщо в цитованому тексті чи в прямій мові, узятих у лапки, є інші цитування, а також власні назви, іронічні вислови та інші слова чи вислови, що мають уживатись у лапках, доцільно використовувати лапки різної форми — зовнішні та внутрішні. Як зовнішні рекомендовано вживати кутові лапки, або «лапки-ялинки» («…»), як внутрішні — «лапки-ла́пки» (“…” тощо.): «Це мій “Кобзар”», — сказав він.

Якщо з певних причин не вдається використовувати зовнішні та внутрішні лапки різної форми, то в кінці прямої мови чи цитати лапки однакові поряд не повторюємо, наприклад:

Лапки, що виділяють певне слово (кілька слів) у кінці прямої мови чи цитати, зберігаємо перед зовнішніми закритими лапками тієї самої форми тоді, коли між ними стоїть знак оклику, знак питання чи три крапки: «Ти дивився фільм “Матриця”?» — спитав він товариша.


СКІСНА РИСКА

 

Скісну риску ставимо:

  1. В офіційно-діловому та науковому стилях — як розділовий знак між однорідними членами речення і в інших подібних випадках у значенні, близькому до єднального (=і) та розділового (=або) сполучників (із можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого з цих значень): складна інтонація оклику / запитання; тенденції до синтетизму / аналітизму; системність / несистемність мовних явищ (із мовознавчої літератури).
  1. На позначення року, що не збігається з календарним: у 2018/2019 навчальному році (без відступів до і після скісної риски).

  1. На позначення співвідношення яких-небудь величин, параметрів: співвідношення курсу гривня / долар;
  1. У графічних скороченнях — без відступів до та після скісної риски:


Під час роботи з текстами, запитання виникають завжди. Сподіваємося, ми відповіли на деякі з них. Пропонуємо пройти невеличкий тест для самоперевірки.


ТЕСТ

для самоперевірки

  1. Оберіть правильний варіант:

а) Цей Інтернет магазин не має українськомовної версії.

б) Цей інтернет-магазин не має українськомовної версії.


  1. Заповніть проміжок у реченні:

Мережі __________, створеній у 60-ті роки минулого століття, судилося стати загальним стандартом, тому її власна назва стала загальною.

а) інтернет

б) «Інтернет»


  1. Заповніть проміжок у реченні:

Через __________ років IT може стати експортною галуззю номер один.

а) п’ять-сім

б) п’ять – сім


  1. Заповніть проміжок у власній назві:

Організація __________ Націй

а) об’єднаних

б) Об’єднаних


  1. Заповніть проміжок у назві:

Надзвичайний і __________ Посол

а) повноважний

б) Повноважний


Відповіді:

1. б) 2. б) 3. а) 4. б) 5. б)

 

Автор Надія Крамаренко, філолог, перекладач

Джерело: журнал «Діловодство»

Матеріали до теми


Мінагрополітики створило електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних
Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі — Мінагрополітики) створило електронний сервіс — електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних. Як ...
Скорочення штату під час війни: який критерій визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці визначальним критерієм переважного права залишитися ...