Ви прийшли після вихідних на роботу, завантажуєте робочу пошту і тут — лист від працівника. А в листі — папка-архів з файлами, у вкладенні — заява на звільнення від працівника у форматі docs і протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису у форматі pdf.
Далі ще цікавіше — у заяві лише одне речення: «Прошу звільнити мене з обійманої посади», внизу дата — 11 лютого 2022 року. Відповідно підпису працівника нема, оскільки документ набрано у Word і надіслано у форматі docs, але у вкладенні є кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП), датований 14 лютого 2022 року.
Отже, працівник подав заяву на звільнення з КЕП. Звільняти чи вимагати написання заяви?
Давайте з’ясуємо, чи можливо звільнити працівника за заявою, підписаною КЕП.
Частина перша статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) письмово за 2 тижні.
Щоб ми могли припинити дію трудового договору з працівником, керуючись положеннями нормативно-правових актів, відповімо на основні запитання, які можуть у нас виникнути.
Чи потрібно вимагати від працівника написання заяви в письмовій формі? Що можна робити за допомогою КЕП?
Отже, працівник надіслав заяву у форматі docs і протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису у форматі pdf.
Що це за протокол?
| ТЕРМІН Кваліфікований електронний підпис — удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23 ст. 1 Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»; далі — Закон № 2155). Удосконалений електронний підпис — електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов’язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис (п. 43 ст. 1 Закону № 2155). |
Статтею 2 Закону № 2155 визначено сферу дії цього Закону, зокрема: цей Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.
Відповідно до пунктів 3 та 4 статті 18 Закону № 2155 електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до КЕП чи печатки та КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, і має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Стаття 8 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі — Закон № 851) передбачає правовий статус електронного документа та його копії.
Чи можна працівника звільнити за заявою, підписаною КЕП?
Підсумовуючи зазначене вище, ми розуміємо, що заява, підписана КЕП, має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, і має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відповідно, вимагати від працівника оформити заяву в письмовій формі не потрібно. Ми можемо звільнити його за заявою, підписаною КЕП.
У заяві не зазначено підстави припинення трудового договору, наприклад, «за власним бажанням». Чи можливо працівника звільнити за угодою сторін, відповідно до пункту першого статті 36 КЗпП?
На практиці ми звикли вимагати від працівника написання заяви орієнтовно такого змісту: «Прошу звільнити мене за власним бажанням, дата звільнення».
Давайте пригадаємо, яке положення містить частина перша статті 38 КЗпП: «Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні».
Водночас наступне положення частини першої статті 38 КЗпП передбачає наявність заяви працівника про звільнення за власним бажанням, зумовленої неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин).
Отже, у нас є заява працівника, тобто ініціатива працівника про намір звільнення. Але працівник не визначив поважну причину неможливості продовжувати роботу та термін звільнення.
Фактично заява є попередженням працівника про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за 2 тижні.
З якого дня розпочинати відлік двотижневого терміну попередження працівником: з дня, зазначеного в заяві, від дати, визначеної КЕП, чи від дня, коли працівник напише письмову заяву?
Тепер нам потрібно зрозуміти, з якого числа відлічувати термін попередження про розірвання трудового договору: з дати, визначеної в заяві формату docs (11.02.2022), чи з дати, визначеної в протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису у форматі pdf (14.02.2022)?
Як бачимо, працівник надрукував заяву 11 лютого 2022 року, але надіслав її роботодавцеві лише 14 лютого 2022 року — про це свідчить дата на протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису у форматі pdf. Таким чином, працівник міг протримати заяву в себе і тиждень, і місяць, або взагалі проставити на заяві будь-яку іншу дату, яка йому потрібна.
Уявімо найпоширенішу ситуацію — працівник написав заяву на звільнення вдома на вихідних і в понеділок приніс її роботодавцеві на реєстрацію. Роботодавець заяву зареєстрував в день отримання, тому термін попередження про намір працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, ми будемо відлічувати з дня попередження роботодавця, в зазначеному випадку — з дня реєстрації заяви.
Отже, відлік терміну попередження працівником про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, починаємо з дня, наступного після дня, з якого розпочинається строк, — з 15 лютого 2022 року. Відповідно, датою звільнення (останнім робочим днем працівника) буде 28 лютого 2022 року.
Як виявилося, розірвати трудовий договір з ініціативи працівника на підставі заяви, підписаної КЕП, зовсім не складно.
 | Автор Віталіна Дроздовська, експерт Академії Трудових Відносин |
