Відповідно до статті 76 Кодексу законів про працю України і частини 1 статті 4 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504), одним із видів щорічної додаткової відпустки є відпустка за особливий характер праці.
Статтею 8 Закону № 504 встановлено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 (далі – Список).
Реалізація права працівника на щорічну відпустку та додаткову відпустку «на дітей» у разі реорганізації підприємства — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером передбачена підрозділом «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку. Максимальний термін такої відпустки становить 4 календарних дні на рік.
Тривалість щорічних відпусток залежно від категорії працівників — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Порядок застосування Списку затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16 «Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці» (далі – Порядок).
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку, додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, право на щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці мають працівники, робота яких з комп’ютером становить не менше як половину тривалості робочого дня.
Скільки днів відпочинку повинен надати роботодавець працівникові-донору, який здавав кров у робочий день — п’ятницю? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Рішення щодо надання щорічної додаткової відпустки працівникам у кожному конкретному випадку ухвалює роботодавець з урахуванням зазначених вимог.
Джерело: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
