Відрядження належить до трудових обов’язків працівників. Направлення у відрядження за розпорядженням керівника за рахунок підприємства для виконання завдання, обумовленого трудовим договором, є обов’язковим для працівника.
Відмова без поважних причин від виконання таких обов’язків вважається порушенням трудової дисципліни, за яке може бути застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 147 Кодексу законів про працю України.
Читайте також: Про повернення невикористаних у відрядженні коштів працівником в іноземній валюті
Відповідно пункту 4 Розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (далі — Інструкція № 59), підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).
Відрядження та «лікарняний» — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції № 59 визначено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.
За умови дотримання роботодавцем вищенаведених вимог відмова працівника від відрядження без поважних причин може кваліфікуватися як порушення трудової дисципліни.
Чи можна направити у відрядження закордон заброньованого працівника? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Джерело: Центральний регіон інспекційної діяльності у Дніпропетровській області
