Роботодавець може самостійно визначати окремі питання організації робочого часу, зокрема встановлювати для працівників додаткові вихідні дні. На це звертає увагу Держпраці.
Підприємства та організації під час укладення колективного договору можуть встановити меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачені законодавством 40 годин на тиждень, якщо це здійснюється за рахунок власних коштів.
Важливо розрізняти скорочений та неповний робочий час. У разі скороченої тривалості робочого часу працівник отримує оплату в розмірі повної тарифної ставки або повного посадового окладу.
Радимо прочитати: «Вихідний під час відрядження: коли працівнику належить подвійна оплата»
Натомість при встановленні неповного робочого дня або неповного робочого тижня оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином, запровадження додаткових днів відпочинку саме по собі можливе, однак роботодавцю слід правильно визначити режим роботи та врахувати наслідки такого рішення для норми робочого часу й оплати праці.
Джерело: Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці
