Працівник, який перебуває у відрядженні у вихідний день, може мати право як на подвійну оплату, так і на інший день відпочинку. Усе залежить від того, що саме він робив у цей день: виконував службові обов’язки, перебував у дорозі чи лише відбував у відрядження.
У Держпраці наголошують: для працівника, який працює за графіком з понеділка по п’ятницю, неділя є вихідним днем. Якщо в цей день працівник фактично виконував роботу під час відрядження, йдеться про роботу у вихідний день.
Відповідно до п. 9 Інструкції про службові відрядження, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59, робота у вихідні та святкові дні компенсується відповідно до законодавства. За правилами ст. 107 КЗпП робота у вихідний день оплачується у подвійному розмірі.
Водночас сам факт перебування у відрядженні у вихідний ще не означає, що працівник працював цього дня.
Може зацікавити: «НАЗК роз’яснило правила декларування компенсації витрат на відрядження»
Якщо працівник відбуває у відрядження у свій вихідний день, після повернення йому в установленому порядку надається інший день відпочинку. Така гарантія передбачена п. 10 Інструкції №59.
Інша ситуація — коли працівник у вихідний лише перебував у дорозі та не виконував службових обов’язків. У такому випадку підстав для подвійної оплати як за роботу у вихідний немає. За цей день працівнику виплачуються добові витрати.
Отже, для правильного нарахування виплат роботодавцю важливо чітко встановити, що саме відбувалося у вихідний день. Фактичне виконання роботи — подвійна оплата; відбування у відрядження — інший день відпочинку після повернення; перебування в дорозі без виконання роботи — добові.
Таким чином, кадровику та бухгалтеру під час оформлення відрядження необхідно враховувати не лише дату виїзду чи повернення, а й характер діяльності працівника у вихідний день.
Джерело: Південно-Західне міжрегіональне управління Держпраці
