Запитання: Чи передбачені категорії працівників, яким не встановлюється простій у період карантину?
Роз`яснення: Визначення простою наведено у частині першій статті 34 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій за своїм кількісним показником може розповсюджуватися на одного або кількох працівників, на структурний підрозділ підприємства, а також на підприємство в цілому. Простій може бути з вини працівника або не з вини працівника.
До простоїв не з вини працівника можна віднести як і простої з економним підґрунтям (непостачання сировини, брак заявок на виконання робіт чи послуг, тимчасову відсутність ринку збуту готової продукції, відсутність відвідувачів у розважальних закладах), так і простої, пов’язані з виробничими ситуаціями (аварії на виробництвах, внаслідок яких виникли ситуації, небезпечні для життя та здоров’я працівника або для людей, які його оточують, або у разі освоєння нового виробництва чи продукції).
Таким чином, простій не обумовлений категорією працівників або їхньою продуктивністю. Оголошення простою обумовлено наявністю можливості виконувати працівником роботи в умовах, які склалися.
Так, поставною КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, встановлено низку обмежень щодо проведення діяльності підприємств, установ організацій під час встановлення карантину на території України.
