...
Реєструйся

Чи правомірно змушувати працівників виконувати роботу під час повітряних тривог?


Війна змусила нас адаптуватися та змінити звичну поведінку, адже кожної хвилини може початися повітряна тривога. Повітряні тривоги лунають майже щодня по кілька разів і можуть тривати по декілька годин. На жаль, люди до цього звикли, і в непоодиноких випадках після оголошення повітряної тривоги працівники не реагують на сигнали та продовжують працювати. Тож розглянемо деякі особливості трудових відносин під час повітряної тривоги.

Нормативна база

Сигнал повітряної тривоги сповіщає про загрозу удару з повітря. Він умикається у разі ризику авіаудару або запуску ракет у напрямку населеного пункту чи області.

Повітряна тривога — це сигнал оповіщення населення про загрозу атаки з повітря.
Кожна повітряна тривога попереджає про реальну загрозу. До сигналу повітряної тривоги потрібно ставитися відповідально. Почувши сирену, працівник має насамперед подбати про свою безпеку.
Законодавством не визначено конкретного алгоритму дій під час оголошення повітряної тривоги. На сьогодні є декілька документів щодо правил поводження під час небезпеки.

 

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, які регламентують правила поводження під час небезпеки

  1. Кодекс цивільного захисту України (далі — КЦЗУ) регулює, зокрема, відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій
  2. Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733 (далі — Положення № 733) регламентує, зокрема, порядок організації оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій
  3. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 223 визначає, зокрема, організаційні та практичні заходи щодо порядку дій посадових осіб у разі надзвичайних ситуацій

Державна служба України з надзвичайних ситуацій та обласні військові адміністрації надають загальні рекомендації щодо дій під час повітряних тривог. На основі цих рекомендацій кожне підприємство, установа, організація (далі — підприємство) розробляє свій алгоритм дій, адаптувавши його до конкретних умов.

Під час повітряної тривоги важливо дотримуватися встановлених правил, оскільки вони спрямовані на збереження життя та здоров’я людей.

 

Обов’язки роботодавця

Згідно з частиною першою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) на всіх підприємствах мають бути створені безпечні та нешкідливі умови праці.

Відповідно до КЦЗУ та Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі — Закон № 2694) на керівників всіх без винятку суб’єктів господарювання покладається обов’язок забезпечувати цивільний захист своїх працівників (а також клієнтів або відвідувачів), зокрема й під час повітряної тривоги.

У сфері цивільного захисту встановлено перелік завдань та обов’язків суб’єктів господарювання (ч. 1 ст. 20 КЦЗУ). Однак цей перелік розроблено відповідно до максимально широкого спектру надзвичайних ситуацій.

Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

Алгоритм

Основні завдання, які доречно виконати роботодавцеві, аби захистити працівників у разі повітряної тривоги:

  1. Організувати оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу (Положення № 733). Це може бути здійснено усно відповідальним працівником шляхом увімкнення встановленого сигналу тощо.

Після отримання зазначених оповіщень працівники мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту.

 

  1. Розробити план реагування або інструкцію щодо дій персоналу у разі надзвичайних ситуацій, зокрема й повітряної тривоги (ст. 130 КЦЗУ).

Якщо на підприємстві працює понад 50 осіб, розробляється план реагування на надзвичайні ситуації.
Якщо на підприємстві працює 50 і менше осіб, розробляється інструкція щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

 

Розроблення зазначених документів та вимоги до них регулюються Порядком розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 626. Ці документи стосуються загальних заходів цивільного захисту в разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій. Порядок дій у разі повітряної тривоги може бути окремим розділом (частиною) відповідного плану чи інструкції. У цьому розділі можна визначити, зокрема, дії працівників під час повітряної тривоги, маршрути евакуації у безпечні місця, укриття в захисних спорудах цивільного захисту тощо. План (інструкція) мають розроблятися з урахуванням особливостей кожного підприємства (розташування, наявність бомбосховища або іншого укриття тощо).

Зазначений план (інструкцію) доводять до відома всіх працівників. Працівники повинні виконувати заходи, передбачені відповідним планом дій або інструкцією на випадок повітряної тривоги.

 

  1. Проводити навчання, тренінги та нагадування для працівників щодо порядку дій під час сигналу повітряної тривоги.

Робота під час повітряної тривоги

У трудовому законодавстві немає норми, яка забороняла б працювати саме під час повітряної тривоги. Але виконання роботи під час повітряної тривоги становить загрозу для життя та здоров’я працівників, адже постраждати можна будь-де в Україні не лише від прямого «прильоту», а й від вибухової хвилі, скла чи уламків.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Усі оголошені повітряні тривоги мають небезпечний характер. У разі оголошення сигналу повітряної тривоги слід керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини.

Відповідно до частини п’ятої статті 153 КЗпП роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Ба більше, працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо утворилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, що його оточують, і навколишнього середовища (частина п’ята ст. 153 КЗпП, частина друга ст. 6 Закону № 2694).

Отже, вимога роботодавця продовжувати роботу під час повітряної тривоги без переміщення до безпечних умов (укриття) є незаконною, і працівник має право відмовитися її виконувати. У законодавстві немає норми, яка зобов’язувала б працівників відпрацьовувати час, проведений в укритті під час повітряної тривоги.

ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»

ДУМКА ДЕРЖПРАЦІ
Щодо примусу працювати під час повітряної тривоги
Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
від 15.03.2024
(Витяг)
Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю України, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

 

Укриття

У разі оголошення повітряної тривоги першочерговою є безпека людей. Найбезпечніше, звісно, в укритті. Головне правило після отримання оповіщення про повітряну тривогу — негайно слідувати до найближчого укриття. Це допоможе зберегти життя.

Якщо підприємство має укриття, яке відповідає всім вимогам і стандартам, то перебування працівників в такому укритті можна вважати безпечним.

Водночас багато підприємств не мають ані власних, ані облаштованих поблизу укриттів, і працівники змушені шукати прихистку в інших будівлях. Це можуть бути підземні паркінги багатоквартирних будинків чи станції метро у великих містах.

Слід зазначити, що роботодавці не зобов’язані мати у власності чи користуванні укриття та забезпечувати працівників укриттям, аби захистити їх під час небезпеки. Зовсім інші правила діють у закладах освіти: такі заклади можуть проводити навчання офлайн лише за наявності укриттів (сховищ).

Ще багато корисних матеріалів від провідних експертів й аналітиків знайдете на шпальтах Живого журналу «КАДРОВИК.UA» № 1-2025. Статті доступні тільки для передплатників видання.

Ті роботодавці, які не мають укриттів, можуть запропонувати своїм працівникам пройти до найближчих укриттів, вказавши їх місце розташування.

Отже, якщо укриття на підприємстві немає, працівник має право вирушити до найближчого укриття. Такий варіант варто передбачити в плані реагування на надзвичайні ситуації (інструкції). Якщо ж цього варіанта відповідним планом або інструкцією не передбачено або на підприємстві немає відповідного плану чи інструкції, працівник може самостійно вирішити, де укритися від ракетної атаки, дбаючи в такий спосіб про особисту безпеку.

Якщо працівник ще не дійшов до роботи, коли оголосили повітряну тривогу, йому ліпше знайти найближче укриття і дочекатися там відбою тривоги.

 

Відсутність на роботі під час повітряної тривоги

Оскільки повітряні тривоги в Україні лунають майже щодня і можуть тривати кілька годин поспіль, працівник може бути відсутнім на роботі понад 3 год на день і в роботодавця може виникнути питання щодо звільнення такого працівника за прогул.

Визначення поняття прогулу міститься, зокрема, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і понад 3 год безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

 

Умовою звільнення працівника за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП) є не лише сам факт відсутності працівника на роботі понад 3 год протягом робочого дня, а й відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі трудовим законодавством України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі здійснюється, виходячи з конкретних обставин.

Суди вважають повітряну тривогу поважною причиною відсутності працівника на роботі. Це ситуація, яка становить небезпеку для життя чи здоров’я працівника. Водночас кожен конкретний випадок аналізується, усе залежить від обставин та дій працівника.

Якщо працівник залишає робоче місце протягом дня і йде в укриття, а після завершення повітряної тривоги повертається на роботу і час його відсутності збігається з оголошеними повітряними тривогами, то в цьому випадку весь час його відсутності на роботі вважається поважною причиною.

Якщо працівника не було на роботі декілька днів, після чого він пояснює що причиною його відсутності були випадки повітряної тривоги (тоді як повітряні тривоги за цей час тривали, наприклад, тричі по 30 хв), це вже не розглядається як поважна причина, і така відсутність на роботі вважається прогулом.

Верховним Судом не сформовано позицій щодо відсутності працівника на роботі під час повітряної тривоги, але певних висновків можна дійти на підставі відповідних судових рішень:

Відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги може бути поважною причиною, якщо:

  1. час відсутності працівника на роботі збігається з повітряною тривогою
  2. працівник повідомив керівника про причину відсутності (за можливості)
  3. на підприємстві немає спеціального укриття

Отже, якщо працівник відсутній на роботі внаслідок ведення бойових дій та пов’язаних з ними обставин, зокрема повітряної тривоги, він не може бути звільнений за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП), оскільки це обумовлено потребою збереження його життя і вважається відсутністю на роботі з поважних причин.

Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977

Оплата

Законодавство не містить конкретних норм щодо виплати заробітної плати працівникам у разі повітряної тривоги.

Для працівників, які під час повітряної тривоги перебувають в укритті та не мають можливості продовжувати там свою роботу, можна запровадити простій. Державна служба України з питань праці надала роз’яснення щодо оплати такого простою…

Докладніше про особливості роботи працівників під час повітряних тривог, про оплату праці, відповідальність роботодавця та яку думку з цього приводу висловлює Держпраці висвітлено в січневому випуску журналу «КАДРОВИК.UA» у статті експертки з трудового права і кадрового діловодства Оксани Каманової «Робота під час повітряної тривоги».

Джерело: «КАДРОВИК.UA»

Вебінар «Військовий облік і бронювання: плануємо 2025 рік правильно»

Матеріали до теми


Кабмін посилив захист прав осіб з інвалідністю
Дані про інвалідність надходитимуть через взаємодію з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери. Завдяки цьому відомості про встановлення або зміну групи ...
Що варто знати про попередні та періодичні медогляди працівників
Щороку за заявою роботодавця або його представника, за участі профспілкової організації чи уповноваженої особи працівників, органи Держпраці визначають категорії співробітників, ...