Право працівника на звільнення за власним бажанням є базовою трудовою гарантією. Водночас на практиці виникають ситуації, коли роботодавець намагається затягнути або відмовити у припиненні трудових відносин у визначений строк. Законодавство чітко встановлює: у більшості випадків роботодавець не має права відмовити, якщо працівник обґрунтовує заяву поважними причинами.
Відповідно до норм КЗпП, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, зазначений у заяві, якщо продовження роботи є неможливим. До таких підстав належать, зокрема, переїзд, стан здоров’я або інші обставини, що перешкоджають роботі.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Додаткові гарантії діють у період воєнного стану. Працівник має право звільнитися у визначений ним строк, якщо існує загроза життю чи здоров’ю, зокрема через бойові дії за місцем роботи.
У разі відмови роботодавця прийняти заяву або оформити звільнення, це вважається порушенням трудових прав. Працівник може направити заяву поштою чи електронними засобами та звернутися до Держпраці.
Водночас існує виняток: роботодавець може відмовити лише у разі залучення працівника до суспільно корисних робіт або роботи на об’єктах критичної інфраструктури.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
