Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці роз’яснило, як роботодавець може добровільно зберігати виплати мобілізованим працівникам та водночас забезпечити зарахування відповідного періоду до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Із 19 липня 2022 року роботодавці не зобов’язані зберігати за мобілізованими працівниками середній заробіток. Відповідно, період військової служби за загальним правилом не включається до відпускного стажу. Водночас підприємство має право за власні кошти встановлювати додаткові трудові та соціально-побутові гарантії.
Таке право передбачає ст. 9-1 КЗпП. При цьому добровільні виплати не є гарантованим державою середнім заробітком за ст. 119 КЗпП, а мають бути оформлені як додаткова гарантія роботодавця — збереження заробітної плати повністю або частково.
Це важливо і для обчислення відпускного стажу. За п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки» до відповідного стажу зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Тому, якщо підприємство належним чином встановлює збереження зарплати мобілізованому працівнику, відповідний період може враховуватися під час обчислення стажу для щорічної відпустки.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Водночас просто зараховувати період військової служби до відпускного стажу без збереження заробітної плати не можна. Правила обчислення такого стажу визначає закон, а роботодавець не може змінювати їх власним рішенням.
Якщо підприємство не має можливості зберігати зарплату, але хоче надати демобілізованому працівнику додатковий час для відпочинку, Держпраці звертає увагу на можливість встановлення іншого виду додаткової відпустки за рахунок коштів роботодавця відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про відпустки».
Для оформлення добровільної гарантії її доцільно закріпити у колективному договорі або положенні про оплату праці, після чого видати відповідний наказ щодо конкретного працівника. У документі слід чітко визначити розмір і період збереження виплати. На підставі наказу бухгалтерія здійснює нарахування, а кадрова служба враховує відповідний період під час обчислення відпускного стажу.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
