...
Реєструйся

Додаткові гарантії особам з інвалідністю: роз’яснення Держпраці


Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі — Закон № 875), особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю, держави-учасниці, які підписали зазначену конвенцію визначили право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими, що включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.

Оформлення прийняття на роботу осіб з інвалідністю — читайте у спецвипуску від журналу «КАДРОВИК.UA»

Відповідно до статті 172 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), особі з інвалідністю за бажанням або за вимогами індивідуальної програми реабілітації можуть встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці. У разі, якщо у рекомендаціях МСЕК зазначено, що особа з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах скороченого робочого дня, роботодавець на прохання працівника зобов’язаний встановити йому неповний робочий час керуючись статтею 172 КЗпП. На підставі заяви працівника про встановлення неповного робочого часу роботодавець видає відповідний наказ.

Слід звернути увагу, що у разі незгоди працівника на переведення його на неповний робочий день роботодавець не має права в односторонньому порядку встановити йому неповний робочий день.

 

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів. Роботодавець зобов’язаний на прохання працівника, що має право на неповний робочий час, встановити робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник.

Гарантії щодо умов праці та відпочинку осіб з інвалідністю — читайте у спецвипуску від журналу «КАДРОВИК.UA»

Водночас щодо можливості працювати повний робочий день за посадою, яку обіймає працівник (у разі незгоди на переведення на неповний робочий день), можна звернутися до МСЕК, яка встановила інвалідність та винесла трудові рекомендації. Відповідно до підпункту 8 пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, міські, міжрайонні, районні комісії аналізують разом з лікувально-профілактичними закладами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, профспілковими органами умови праці з метою виявлення факторів, що мають негативний вплив на здоров’я і працездатність працівників, а також визначають умови та види діяльності, робіт і професій для хворих та осіб з інвалідністю (лист Мінсоцполітики від 28 грудня 2011 року № 376/13/133-11).

Також, відповідно до статті 18-1 Закону № 875, особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування ухвалюється центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих рекомендації медико-соціальної експертної комісії та інших передбачених законодавством документів.

Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця (ст. 19 Закону № 875).

 

Вас може зацікавити:

Джерело: Управління Держпраці

Праця осіб з інвалідністю. Спецвипуск №3′ 2022

Матеріали до теми


Договір з нефіксованим робочим часом: якою може бути максимальна тривалість роботи?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ТДНЧ) — це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки ...
Чи включаються до фонду оплати праці профспілкові членські внески працівників?
Членські внески працівників – членів профспілки є виключно витратами працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються платником ...
Підприємство простоює: чи зарахується цей період до стажу для надання щорічної додаткової відпустки працівникові?
Під час простою дія трудового договору з працівниками продовжується, проте вони не виконують свої посадові обов’язки, — пояснює інспекція Держпраці. ...
Виплати з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання: хто може отримати?
Відповідно до статті 29 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — ...