Графіки роботи як основа організації робочого часу на підприємстві


Режим роботи — це встановлений на підприємстві, в установі, організації розпорядок роботи, яким визначається тривалість виробничої діяльності (зокрема, тривалість робочого тижня, кількість змін на добу, тривалість зміни)і час перерв протягом певного календарного періоду. Невід’ємною складовою режиму роботи є робочий час.

Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіків роботи та умов трудового договору має виконувати свої трудові обов’язки.

Режим робочого часу, встановлений для працівників, слід відрізняти від режиму роботи підприємства, установи організації (вони можуть не збігатися).

У виробничій діяльності робочий час організовується за допомогою графіків роботи.

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються питання щодо робочого часу (графіків роботи), є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП).

Щоб правильно скласти графіки роботи, потрібно керуватися, зокрема, главами IV «Робочий час» і V «Час відпочинку» КЗпП.

На локальному рівні питання щодо робочого часу регулюються колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У колективному договорі зобов’язання сторони роботодавця щодо організації робочого часу формуються з урахуванням відповідних законодавчих норм.

Так, статтею 50 КЗпП передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)на основі типових правил, визначається трудовий розпорядок на підприємствах, в установах та організаціях (ст. 142 КЗпП).

У правилах внутрішнього трудового розпорядку, зокрема, установлюються: 

  • тривалість щоденної роботи (зміни) — при п’ятиденному (шестиденному) робочому тижні (ст. 52 КЗпП);
  • час початку й закінчення щоденної роботи, зміни (ст. 57 КЗпП);
  • порядок рівномірного чергування працівників у змінах — при змінних роботах (ст. 58 КЗпП);
  • час початку та закінчення перерви для відпочинку і харчування (ст. 66 КЗпП).

Графіки роботи мають подвійне призначення — регламентування та облік робочого часу.

Регламентуюча функція графіків роботи 

У графіках роботи встановлюються робочий час і час внутрішньозмінного та міжзмінного відпочинку.

Регламентуюча функція графіків роботи реалізується використанням двох різновидів режиму робочого часу — поденного та підсумованого обліку робочого часу.

Облікова функція графіків роботи 

На підставі графіків роботи визначається, зокрема, середньомісячна кількість робочих днів — розрахункова складова для обчислення низки гарантійних виплат. Так, абзацами другим і третім пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, передбачено, що у разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється множенням середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства. Наявність графіків роботи створює на підприємстві умови для реалізації норм трудового законодавства у разі залучення працівників до надурочних робіт, до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні.

Інформацію підготував Станіслав Соломонов, експерт журналу «КАДРОВИК.UA», консультант з організації праці та заробітної плати.
 

Матеріали до теми


Працівник не пройшов медогляд: чи можна допускати його до роботи?
Ні, роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом ...
Спеціаліст працює на двох посадах: чи можна на одну з них ввести простій?
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, ...