Досвід роботи є головною ознакою фаховості працівника та основним чинником кар’єрного зростання. Адже здебільшого кожен студент, закінчуючи навчальний заклад, прагне якомога швидше знайти роботу за своїм профілем, щоб набути досвіду. Це пов’язано з тим, що потенційний роботодавець віддає перевагу кандидатам із досвідом, які вже оволоділи потрібними уміннями й навичками. Саме від них, зокрема, залежить продуктивність праці працівника й глибоке розуміння ним справи.
Категоріювання професій і посад має свою специфіку. Щоб розібратися у цьому докладніше, розглянемо поняття «ранг», «розряд», «клас» тощо. Застосування цих понять передбачає визначення складності робіт, освітньо-кваліфікаційного рівня працівників, їх умінь, знань, відповідальності та інших компетенцій.
Згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП), усі професійні назви робіт розподілено за професійними ознаками та систематизовано у дев’ять розділів КП. Професії, які містяться у цих розділах, мають певні вимоги, зокрема до категорій.
Усі категорії працівників мають відповідати кваліфікаційним вимогам характеристик, що містяться у галузевих випусках Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — ДКХП).
На практиці іноді є потреба виділити того чи того працівника, додавши до назви його професії похідне слово як категорію, але відповідна кваліфікаційна характеристика цього не передбачає.
ПРИКЛАД
«Технік з налагоджування та випробувань» має три категорії: I, II та без категорії (згідно з Випуском 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336), але підприємство має 20 штатних одиниць таких працівників, серед яких 3 працівники, на відміну від інших, мають стаж роботи на відповідній посаді понад 10 років. За таких умов їхній досвід, компетенція є вищими, ніж в інших техніків, тому слушним було б мотивувати цих працівників, присвоївши їм вищу категорію, наприклад — провідний.
Повну версію статті читайте в журналі «Діловодство» № 7-8, 2019, с. 77.
