Механізм обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності («лікарняного») на перший погляд доволі простий, та попри це під час нарахування страхових виплат виникає безліч запитань.
З’ясуємо, як правильно та своєчасно обчислити страхову виплату за листком непрацездатності.
Чим користуватися та які складові потрібно врахувати при обчисленні?
Правильно обчислити та оплатити «лікарняний» допоможуть:
- Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі— Закон № 1105);
- Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Які ж складові потрібно врахувати при обчисленні?
Щоб обчислити розмір страхової виплати, потрібно визначити:
- скільки часу працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем;
- який період часу працівник не працював через поважні причини, що визначає Порядок № 1266;
- який страховий стаж працівника (окремо загальний і окремо за останні 12 місяців перед «лікарняним»);
- яку заробітну плату нараховано працівникові за відповідний розрахунковий період;
- скільки днів тимчасової непрацездатності підлягає до оплати
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Який порядок обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності?
Щоб обчислити допомогу по тимчасовій непрацездатності, потрібно помножити середньоденний заробіток на кількість днів «лікарняного», що підлягають оплаті (п. 2 Порядку № 1266).
Щоб обчислити середньоденний заробіток, потрібно зарплату працівника, яку він отримав у розрахунковому періоді, поділити на календарні дні такого періоду та застосувати до нього відповідний відсоток страхового стажу.
Для початку слід з’ясувати, з якого числа розпочалась тимчасова непрацездатність працівника та на який період видано «лікарняний». Ці відомості містяться в тексті електронного листка непрацездатності, який відобразився в особистому кабінеті страхувальника.
У Порядку № 1266 передбачено декілька розрахункових періодів. Аби визначити, який з таких періодів застосувати, потрібно з’ясувати, скільки часу працівник, щодо якого сформовано листок непрацездатності, перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Якщо працівник, безперервно, у трудових відносинах з роботодавцем:
- більше року
розрахунковий період становить 12 місяців, що передують місяцю, в якому розпочалася тимчасова непрацездатність (п. 25 Порядку № 1266) - менше року
розрахунковий період становить повні календарні місяці з 1-го по 1-ше число, які передують місяцю, у якому розпочалась тимчасова непрацездатність (п. 26 Порядку № 1266) - менше повного календарного місяця
розрахунковий період становить всі календарні дні від моменту, коли виникли трудові відносини, до дати, з якої розпочинається тимчасова непрацездатність (п. 27 Порядку№ 1266)
Після того як визначено розрахунковий період, потрібно виключити з нього всі календарні дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Пунктом 3 Порядку № 1266 визначено такі поважні причини відсутності на роботі:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати;
- призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.
!
Виключати із розрахункового періоду потрібно тільки поважні причини, при цьому святкові, вихідні та неробочі дні до таких поважних причин не належать. Тобто, якщо розрахунковий період становить 12 місяців і за цей час жодної поважної причини, через яку працівник був відсутній на роботі, не було, то дні, що припадають на розрахунковий період, становитимуть 365 (у високосний рік — 366) календарних днів.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977
Варто пильнувати за перебуванням працівника в розрахунковому періоді у відпустці без збереження зарплати. Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) за поважну причину вважає тільки таку відпустку, яку передбачено законодавством, а саме відпустки без збереження заробітної плати, які надано відповідно до:
- статті 84 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП);
- статей 25 та 26 Закону України від 5 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504);
- пункту 9 Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».
Так, статтею 26 Закону № 504 передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надатися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, однак не більше 30 календарних днів на рік.
Після того як визначено розрахунковий період, потрібно підрахувати розмір заробітної плати, нарахованої працівнику за цей час. Середньоденний заробіток обчислюється тільки з коштів, які входять до фонду оплати праці, зокрема заробітної плати, премій, матеріальних допомог, «відпускних» тощо, на які нараховано єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ).
Приклад
Працівник проходив військову службу. У вересні 2024 року приступив до виконання посадових обов’яз-ків, оскільки був звільнений з військової служби. У жовтні 19 днів перебував у щорічній відпустці, решту днів — у відпустці без збереження заробітної плати. Отже, заробітку в жовтні не було, оскільки «відпускні» отримав у вересні. У листопаді мав заробіток за повний місяць, а у грудні оформив листок непрацездатності.
Проведемо розрахунки.
Зокрема, відпустка без збереження заробітної плати та період проходження військової служби за призовом під час мобілізації є поважними причинами відсутності на роботі. Календарні дні відсутності на роботі через поважні причини, визначені пунктом 3 Порядку № 1266, виключаються з розрахункового періоду.
У наведеній ситуації трудові відносини з працівником не розривались, тобто тривають більше року. Відповідно розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а саме з 1 грудня 2023 року до 30 листопада 2024 року.
Середньоденний заробіток має обчислюватись із суми фактичного заробітку, нарахованого працівникові в такому розрахунковому періоді, з якого сплачено / нараховано ЄСВ, у т. ч. нарахованих «відпускних».
Суму такого заробітку слід поділити на календарні дні перебування у трудових відносинах, від яких заздалегідь відняти календарні дні, які працівник не відпрацював через поважні причини. У результаті отримаємо середньоденний заробіток.
Плакати та шпаргалки для роботи відповідального за ведення військового обліку на підприємстві
0 (800) 219-977 • info@mediapro.com.ua
Утім, якщо тимчасова непрацездатність працівника розпочалась у перший день його роботи або увесь розрахунковий період працівник був відсутній на роботі з поважних причин, то середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату.
Якщо жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, подає на оплату чергового листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, розрахунковий період визначати не потрібно. Середньоденний заробіток обчислюється з посадового окладу / тарифної ставки шляхом його ділення на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5 Порядку № 1266).
Приклад
Жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В особистому кабінеті страхувальника відобразився електронний листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на 126 календарних днів.
За штатним розписом оклад посади, з якої жінка пішла у таку відпустку, — 10 000 грн. Середньоденний заробіток становитиме: 10 000 грн : 30,44 к. дн. = 328,52 грн, а допомога по вагітності та пологах: 328,52 грн × 126 к. дн. = 41 393,52 грн.
Коли враховувати страховий стаж?
Страховий стаж застосовується у разі оплати тимчасової непрацездатності, а також якщо за останні 12 місяців перед «лікарняним» працівник не набув 6 місяців страхового стажу. Враховується не тільки той страховий стаж, якого працівник набув під час періоду роботи за останнім основним місцем роботи, а й той, якого працівник набув на попередніх місцях роботи.
Розмір страхового стажу визначається на підставі довідок ПФУ за формою:
- ОК-5;
- ОК-7;
- додаток 9.
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 219-977
Відповідно до статті 17 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається залежно від загального страхового стажу.
1. Стаж до 3 років
↓
у розмірі 50 %
2. Стаж від 3 до 5 років
↓
у розмірі 60 %
3. Стаж від 5 до 8 років
↓
у розмірі 70 %
4. Стаж від 8 років
↓
у розмірі 100 %
Водночас незалежно від страхового стажу, у розмірі 100 % від середньоденного заробітку нараховується страхова виплата таким працівникам, якщо вони є:
- постраждалими 1–3 категорії від Чорнобильської катастрофи або доглядають за дитиною, молодшою 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
- ветеранами війни, постраждалими учасниками Революції Гідності та членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
- особами, віднесеними до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України від 23 березня 2000 року № 1584-III «Про жертви нацистських переслідувань»;
- донорами, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону України від 30 вересня 2020 року № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»;
- особами, реабілітованими відповідно до Закону України від 17 квітня 1991 року № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», з-поміж репресованих у формах позбавлення / обмеження волі / примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Натомість при обчисленні розміру страхової виплати потрібно враховувати не тільки розмір загального страхового стажу, а й те, скільки страхового стажу працівник набув за останній рік (12 календарних місяців) перед «лікарняним» (ч. 4 ст. 12 Закону № 1105). Якщо працівник за рік перед «лікарняним» набув менше ніж 6 місяців страхового стажу, листок непрацездатності йому потрібно оплачувати із фактичної заробітної плати, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), у розрахунку на місяць…
Ще більше корисних матеріалів від провідних експертів й аналітиків знайдете на шпальтах Живого журналу «КАДРОВИК.UA» № 3-2025. Статті доступні тільки для передплатників видання.
Детальніше про те, якими законодавчими актами користуватися при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності, як визначити розмір страхового стажу, який порядок обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах та коли обмежувати «лікарняні» МЗП — читайте в березневому випуску журналу у статті експерта із соціального страхування Миколи Постернака «Як обчислити допомогу по тимчасовій непрацездатності».
Джерело: КАДРОВИК.UA
