Міністерство юстиції України нагадало про основні гарантії реалізації права працівників на відпустку, порядок її надання та особливості застосування законодавства в умовах воєнного стану. У відомстві підкреслили, що право на відпочинок є одним із конституційних прав громадян, а його реалізація забезпечується нормами Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки».
Право на відпустку мають усі працівники, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності або працюють за трудовим договором у фізичної особи. Це право поширюється не лише на громадян України, а й на іноземців та осіб без громадянства.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Мін’юст наголошує, що у перший рік роботи право на щорічну основну відпустку повної тривалості виникає після шести місяців безперервної роботи. Водночас законодавство передбачає низку категорій працівників, які можуть скористатися такою відпусткою раніше. Серед них — неповнолітні працівники, особи з інвалідністю, жінки перед або після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, працівники, які працюють за сумісництвом, а також інші категорії, визначені законом.
Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Для окремих категорій працівників закон встановлює більшу тривалість відпочинку. Зокрема, педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть отримати до 56 календарних днів відпустки, державні службовці — 30 днів, працівники віком до 18 років — 31 день, а особи з інвалідністю — від 26 до 30 календарних днів залежно від групи інвалідності.
У відомстві також нагадали, що черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який затверджує роботодавець з урахуванням інтересів працівників. При цьому роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до її початку. За взаємною згодою сторін відпустку можна поділити на частини, однак одна з них має тривати не менше 14 календарних днів.
Окрему увагу Мін’юст приділив особливостям надання відпусток під час воєнного стану. Наразі роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки до 24 календарних днів. Якщо працівник має право на довшу відпустку, невикористані дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Разом із тим, відповідно до рішення Конституційного Суду України, для працівників віком до 18 років та осіб з інвалідністю гарантії щодо мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки зберігаються в повному обсязі навіть під час воєнного стану.
Мін’юст також звернув увагу, що у визначених законом випадках роботодавець може відмовити у наданні відпустки працівникам, залученим до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, підприємствах оборонного сектору або до виконання мобілізаційних завдань. Водночас така відмова не поширюється на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустку для догляду за дитиною до трьох років, які залишаються обов’язковими для надання.
Крім цього, законодавство дозволяє надавати відпустки без збереження заробітної плати за домовленістю сторін, а для окремих категорій працівників, зокрема внутрішньо переміщених осіб або тих, хто виїхав за кордон, передбачені спеціальні гарантії.
У Міністерстві юстиції наголошують, що надання щорічної відпустки є обов’язком роботодавця, а дотримання законодавчих гарантій щодо реалізації права працівників на відпочинок залишається одним із ключових елементів забезпечення трудових прав навіть в умовах воєнного стану.
Джерело: Мін’юст
