Випробувальний строк дозволяє роботодавцю перевірити професійну придатність працівника, а працівнику — оцінити умови праці. Водночас встановлення випробування та звільнення за його результатами можливі лише з дотриманням вимог трудового законодавства та спеціальних норм, що діють у період воєнного стану.
Умова про випробування обов’язково зазначається в наказі про прийняття на роботу (ст. 26 КЗпП). У період воєнного стану випробування може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (ч. 2 ст. 2 Закону №2136-IX). На працівника повністю поширюються норми трудового законодавства щодо оплати та умов праці.
Строк випробування не може перевищувати:
– 3 місяці (загальне правило);
– 6 місяців — за погодженням із профспілкою;
– 1 місяць — для робітників (ст. 27 КЗпП).
Дні фактичної відсутності працівника на роботі до строку випробування не зараховуються.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Якщо у період випробування виявлено невідповідність працівника займаній посаді або роботі, роботодавець має право видати наказ про звільнення. Невідповідність не є порушенням трудової дисципліни, але має бути підтверджена документально (службові записки, акти, оцінка результатів роботи).
Про звільнення працівника необхідно письмово попередити не пізніше ніж за три дні (ст. 28 КЗпП). Підставою для припинення трудового договору є п. 11 ст. 40 КЗпП.
Умовами законного звільнення є:
наявність рішення про невідповідність посаді;
дотримання строку випробування;
своєчасне письмове попередження працівника.
Недотримання цих вимог створює ризик визнання звільнення незаконним із подальшим поновленням працівника та виплатою компенсацій.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
