Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі — Закон № 5067), право на зайнятість в Україні мають іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Вебінар «Інструкція з діловодства: алгоритм розроблення, затвердження та впровадження у роботу»
Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (стаття 42 Закону № 5067).
Відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону № 5067, у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця з юридичної особи або фізичної особи-підприємця:
- на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
- на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців за допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
