...
Реєструйся

Що робити працівнику, якщо його змушують йти у відпустку за власний рахунок


У Законах про заходи щодо боротьби з коронавірусом та підтримки на період карантину платників податків прописано кілька нововведень, у т. ч. для найманих працівників.

Основних новацій декілька. Зокрема, прописано, що працівники приватних компаній, підприємств комунальної форми власності і держслужбовці можуть писати заяви про відпустку за свій рахунок на період, що перевищує 15 днів. У тому числі, навіть якщо в цьому році вони вже витратили частину такої відпустки.

Раніше термін відпустки за свій рахунок обмежувався 15 днями на рік. Винятком були тільки працюючі українці, які мають неповнолітніх дітей віком до 14 років. Тепер термін такої відпустки може бути й три тижні, і місяць, і навіть більше.

Показово, що в перелік осіб, які надовго можуть йти в неоплачувану відпустку, додали бюджетників і держслужбовців, яким зарплати платять з бюджету.

Втім, для рядових співробітників зняття обмежень по відпустках за свій рахунок — сумнівний бонус. Формально працівник повинен сам написати заяву про відпустку без утримання, тобто, погодитися на нього добровільно. Але роботодавці зараз масово відправляють людей на карантин без збереження зарплати, особливо нікого не питаючи. Просто ставлять персонал перед фактом.

Роботодавців теж можна зрозуміти — платити людям зарплати просто нема з чого, так як бізнес стоїть. Але наймані працівники, багато з яких не мають заощаджень і живуть на знімних квартирах, взагалі виявилися в патовій ситуації.

Теоретично, працівник може не погодитися на неоплачувану відпустку, і не писати заяву. У такому випадку, за словами правників, роботодавець у зв’язку з істотними змінами умов роботи може підняти питання про звільнення працівника. Але, за чинним КЗпП, про це він зобов’язаний офіційно попередити людей за два місяці. І протягом двох місяців виплачувати офіційну зарплату.

«Тут ситуація неоднозначна. Зрозуміло, що людям доведеться або писати заяви за свій рахунок або йти на принцип і скористатися можливістю зберегти зарплату ще на два місяці. Правда, ті, хто отримує зарплату в конвертах, можуть розраховувати тільки на офіційну частину, тобто на мінімалку. Також після закінчення двох місяців, доведеться шукати нову роботу», — пояснює глава адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Правда, влада вже заявляє, що буде контролювати, щоб працівників не звільняли через карантин. Але на питання скорочення штатів і інші пункти обумовлені в КЗпП це не пошириться.

Варто зазначити, що на час карантину ставити на біржу праці будуть відразу ж, і відразу почнуть платити допомогу (раніше були можливі затримки на 1–2 місяці в зв’язку з перевіркою документів і оформлення статусу безробітного). Сума допомоги різна і залежить від страхового стажу і зарплати за останні півроку. Якщо стаж до 2 років, то виплати становитимуть 50% від зарплати, від 2 до 6 років — 55%, 6-10 років-60%, більше 10 років — 70%.

Додали також пункт для тих, кому доведеться сидіти на карантині через коронавірус у спеціалізованих лікувальних установах або вдома на самоізоляції. Зазначено, що таким особам встановлено оплатити лікарняний у розмірі 50% від середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

Ті, хто буде лікуватися від коронавірусу в лікарнях зможуть отримувати лікарняний за чинним законодавством.

У нових законах прописана також можливість віддаленої роботи, але людям вона мало чим допоможе. Там, де є можливість працювати віддалено, українці і так працюють поза офісом. А на підприємствах, де потрібно фізична присутність працівників, воно, власне, ні до чого. Як і фірмам, у яких різко скоротилися замовлення і яким просто нема чим платити зарплати — ні за роботу в офісі, ні за відділену роботу.

 

Матеріали до теми


Кейс для кадровика. Оплата надурочних робіт при підсумованому обліку робочого часу
Згідно зі статтею 61 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) на безперервно діючих підприємствах, в окремих виробництвах, цехах тощо та на деяких видах робіт, ...
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам?
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ), об’єктом оподаткування ...