Щодо оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою

Дата публікації: 17.03.2020

Всесвітня організація охорони здоров’я 11.03.2020 оголосила пандемію короновірусу в світі. Україна з 12.03.2020 по 03.04.2020 запровадила карантин, наслідком якого є припинення занять в школах, вищих навчальних закладах та дошкільних навчальних закладах.

Відповідно до пункту 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15 квітня 1993 року № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України.

Статтею 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно зі статтею 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105 (далі — Закон № 1105) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Враховуючи зазначене, у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простій) та не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки, передбачено вихід працівника на роботу і у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266 (в редакції постанови КМУ від 26 квітня 2015 року № 439) (далі — Порядок).

Додатково нагадуємо, що відповідно до статті 23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.