Щодо додаткових гарантій для матері дитини до трьох років

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю. Також пунктом 3 частини чотирнадцять статті 10 Закону № 504 передбачено, що щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї.

Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77

Отже, працівниця має право приєднати основну щорічну відпустку до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

 У частині першій статті 18 Закону № 504 зазначено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, тобто оформлювати таку відпустку не обов’язково — це право, а не обов’язок жінки. 

Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: info@mediapro.com.ua

Що стосується гарантій, то відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП):

• забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3-х років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю;
• при відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов’язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі (відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку);
• звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до 6-ти років — частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Також стаття 176 КЗпП не допускає залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років.

Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 21 99 77

Проте нормами частини першої статті 8 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) визначено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Крім того, жінки, які мають дітей віком до 3-х років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3-х років (ст. 178 КЗпП), а також жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини (ст. 183 КЗпП).

Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

Отже, працівниця має право не оформляти відпустку по догляду за дитиною до 3-х років, а після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, взяти основну щорічну відпустку, після якої стати до роботи. Всі додаткові гарантії зберігаються.

Джерело: ФПУ