У законодавстві відсутні норми щодо обов’язку роботодавця запроваджувати на підприємстві, в установі, організації простій при зупиненні виконання роботи на підставі ЦПД, викликаному відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами.
Про цей нюанс згадали в Мінекономіки у листі від 21 травня 2020 року № 3511-06/32092-09.
Проте у зв’язку із зупиненням виконання роботи на підставі трудового договору, викликаним відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами, на підприємстві, в установі, організації відповідно до вимог Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) слід запроваджувати простій.
Розглянута міністерством ситуація ускладнювалась тим, що йшлося про оплачувані суспільно корисні роботи, котрі виконують особи, котрі вчинили адміністративне правопорушення.
Адже відповідно до статті 3251 КпАП виконують стягнення у вигляді суспільно корисних робіт шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу.
І хоча про оплату праці можна говорити там, де є місце укладанню трудового договору, Мінекономіки стверджує, що чинним законодавством не передбачено обов’язковості укладання трудового договору між порушником та роботодавцем. Проте законодавство не містить також і заборони укладати в такому випадку трудові договори.
Ще один момент, про який згадали у міністерстві — особи, які беруть участь у громадських роботах, проте їх не виконують у зв’язку з запровадженням простою, мають право на оплату часу простою на умовах, визначених статтею 113 КЗпП.
