З метою забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадян під час карантинних заходів, державою було прийнято низку нормативних та законодавчих актів.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540 були внесені зміни до статті 113 КЗпП, якими передбачено, що за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Переходьте та читайте Як оформити простій?
Оплата простою (яка сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової зарплати (підп. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатистики від 13 січня 2004 року № 5) і єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховується у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.
Сплата єдиного внеску є обов’язковою! Навіть за умови простою на підприємстві, за працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску. Якщо в «простійному» місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена за основним працівником, виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується на різницю між цими двома величинами.
Для відображення такої ЄСВ-різниці в таблиці 6 Звіту з ЄСВ потрібно сформувати окремий (додатковий) рядок за тією застрахованою особою, за якою визначали ЄСВ — різницю.
Своєчасна та у повному обсязі сплата єдиного внеску — можливість держави забезпечити своїх громадян соціальними виплатами.
