Ведення табельного обліку використання робочого часу на підприємствах, в установах й організаціях регулюється наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», яким затверджено форми первинної облікової документації з обліку особового складу та використання робочого часу з короткими поясненнями до них. Табель обліку робочого часу є первинним документ для обліку відпрацьованого часу, який є також підставою для нарахування заробітної плати працівникам.
Відповідно до пункту 13 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється підприємством, що її відрядило.
У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом оплата праці здійснюється підприємствами, що направляли працівника у відрядження, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між цими підприємствами за згодою між ними.
Тобто за дні перебування працівника у відрядженні з основного місця роботи оплата за місцем роботи за сумісництвом не проводиться.
Відповідно до наказу Держкомстату у табелі обліку робочого часу за місцем роботи працівника за сумісництвом необхідно позначати «І» — інші причини неявок.
Джерело: Федерація професійних спілок України
