Відповідно до статті 22 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець, роботодавець-фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).
Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законодавством.
Вебінар «Оголошення про вакансію та відмова в прийнятті на роботу»
Запис • Дата проведення: 4 жовтня 2022 року
На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець, роботодавець-фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті.
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
Статтею 24 КЗпП передбачено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Новий працівник не вийшов на роботу: дії роботодавця — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Згідно зі статті 25 КЗпП України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 232 КЗпП України спори про відмову у прийнятті на роботу розглядаються в місцевих загальних судах.
Джерело: Управління Держпраці
