Про що мова
17.09.2024 Верховна Рада України з другої спроби, але все ж таки підтримала у першому читанні законопроєкт № 11416-д. Це той самий широко обговорюваний та багатоправлений закон про підвищення податків.
Серед «данини», що зросте, є і військовий збір (далі — ВЗ): наприклад, для доходів у вигляді зарплати — з 1,5 до 5%.
І головна фішка цього документа в тому, що розглядати, приймати та підписувати його будуть ще досить довго. До кінця вересня 2024 не встигнуть видати готовий чинний документ. Але ввести в дію закон планують з 01.10.2024, тобто заднім числом. Звісно, це спричинить певні незручності. Ба навіть проблеми.
Раніше писали: Які виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати?
Проблемна ситуація
Змоделюємо таку ситуацію. Працівника звільняють 04.10.2024. Або в інший день жовтня-2024. Але ключовим є те, що до офіційного опублікування закону. Працівнику виплачують всі належні йому суми, утримують з них ВЗ за чинною на той момент ставкою 1,5%.
А потім, припустимо 08.10.2024, офіційно публікують новоприйнятий закон. І він набирає чинності заднім числом — з 01.10.2024. Тобто формально виходить, що ВЗ із доходу, виплаченого працівнику при звільнені 04.10.2024, має бути утриманий вже не за ставкою 1,5%, а за ставкою 5%.
Тож виникає запитання: за чий рахунок бенкет? Хто має оплатити суму ВЗ із різниці у ставках (3,5%)? Утримати ці кошти з працівника навряд чи вдасться. З ним уже попрощались. Тож податковий тягар має лягти на плечі роботодавця? Та навіть якщо так, то сума сплаченого за працівника ВЗ, з точки зору Податкового кодексу України (далі — ПКУ), є додатковим благом працівника. А воно, у свою чергу, теж оподатковується ВЗ. Виходить замкнуте коло.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Вирішення
Найпростіший шлях — це не створювати такої проблеми. Законотворці можуть дослухатись до думки бізнесу та передбачити спеціальну норму, яка б звільняла від підвищення ВЗ ті доходи, для яких настав час сплати ВЗ на момент опублікування закону. Тобто ті доходи, які вже були виплачені. Але на цьому етапі чогось схожого на це у тексті законопроєкту № 11416-д немає.
Якщо все ж законопроєкт № 11416-д буде прийнято у нинішньому вигляді, теж є вихід із ситуації. Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Виходячи з цього, діє правило: якщо податки зменшують або скасовують, то це є конституційним застосуванням положення принципу зворотності дії у часі. А якщо податки підвищують чи вводять, то неконституційним.
Окрім цього п.п. 4.1.9 ПКУ також передбачає принцип стабільності. Тобто зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Тому, якщо контролери вимагатимуть від роботодавця доплатити ВЗ за звільненого працівника, то, на наш погляд, є шанси оскаржити такі вимоги в суді.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 219-977
Висновки
- Закон, поданий як законопроєкт № 11416-д, планують ввести в дію заднім числом з 01.10.2024.
- Ставка ВЗ зросте з 1,5 до 5% з 01.10.2024 заднім числом.
- При звільнення працівника до дати опублікування закону немає підстав утримувати ВЗ за підвищеною ставкою.
Джерело: Бухгалтер бюджетної установи
