Відповідно до частини 1 статті 19 Господарського кодексу суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Частиною 3 статті 91 Цивільного кодексу визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 статті 66 Податкового кодексу встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПК).
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених статтею 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (ч.1 ст. 13 Закону № 755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПК).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПК).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено підпунктом 291.5.1 пункту 291. 5 статті 291 ПК.
Поряд з цим, підпунктом 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з підпунктом 111.1 статті 111 ПК за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПК та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПК, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абз. 1 п. 111.2 ст. 111 ПК).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абз. 1 п. 111.3 ст. 111 ПК).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, нормами ПК та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків — юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).
За матеріалами ДПС
