КАДРОбудні. Четвер. Звільнення
З генеральним директором господарського товариства укладено контракт на три роки. Чи може він звільнитися з власної ініціативи?
Так, може.
Згідно зі статтею 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який підзвітний власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. З керівником підприємства укладається трудовий договір (контракт).
Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП у разі укладення контракту додержання письмової форми є обов’язковим. Частиною третьою статті 21 КЗпП передбачено, що контракт є особливою формою трудового договору. Строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у т. ч. матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в т. ч. дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
В Україні примусова праця заборонена. Така заборона встановлена статтею 43 Конституції України та статтею 2 КЗпП. Про цю заборону зазначено і в Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов’язкову працю від 28 червня 1930 року № 29 (ратифікована Україною 10 серпня 1956 року).
Отже, якщо керівник бажає розірвати трудовий договір, примусити його працювати не можна.
Згідно зі статтею 39 КЗпП строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин).
