Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати заробітної плати. Водночас роботодавець має право виплачувати заробітну плату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень).
Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.
Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність і строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, оскільки згідно зі статтею 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.
Тому навіть за наявності заяви працівника з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
Якщо працівник з якихось причин відмовляється від отримання авансу, роботодавець все одно має розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум і здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.
У випадку коли заробітну плату на підприємстві перераховують на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникові як мінімум двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.
