Передплати журнал

Деякі права та пільги молодих працівників


Які законодавчі акти унормовують працю молоді?

Молодь, яка працює на підприємствах, в установах, організаціях (далі – підприємство), має специфічний трудовий статус, визначений нормативно-правовими актами України, серед яких:

– Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП);

– Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі – Закон № 803);

– Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998-XII (далі – Закон № 2998);

– Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» від 4 листопада 2004 року № 2150-IV (далі – Закон № 2150);

– Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 (далі – Порядок № 992);

– Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578 (далі – Положення № 578);

– Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 468 (далі – Положення № 468);

– Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба» в освітній галузі «Державне управління» та працевлаштування випускників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 402 (далі – Положення № 402);

– Перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 223 (далі – Перелік № 223);

– Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 23 березня 1994 року № 79 (далі – Положення № 79);

– Порядок та строки надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 лютого 2008 року № 82 (далі – Порядок № 82).

Хто має статус «молодий спеціаліст»?

На сьогодні в законодавстві України нема визначення терміна «молодий спеціаліст». Проте існують визначення інших понять, що непрямо вказують на його ознаки (див. табл.).

Таблиця

Визначення 

Нормативно-правовий акт 

Молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України 

Частина друга ст. 197 КЗпП 

Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років тим молодим спеціалістам – випускникам державних вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами і організаціями 

П. 4 Положення № 79 

Випускник вищого навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності і який працевлаштований на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладання ним трудового договору з замовником. Час навчання в інтернатурі в цей строк не входить 

П. 6 Положення № 79 

Випускник професійного навчально-виховного закладу, якому присвоєно робітничу професію певної кваліфікації і який працевлаштований на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом двох років з моменту укладання ним трудового договору з замовником 

П. 6 Положення № 79 

Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням 

Частина дванадцята ст. 7 Закону № 2998 

Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: …надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, раніше заявлених підприємствами, установами, організаціями 

Підп. «з» п. 1 ст. 4 Закону № 803 

Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями1 протягом трьох років з моменту укладення ними трудового договору із замовником. Час навчання в інтернатурі до цього терміну не включається 

П. 2 Порядку № 992 

 

(1 Наведені у таблиці терміни «молоді спеціалісти» і «молоді фахівці» – синоніми.) 

 

Ознаки поняття «молодий спеціаліст» у нормативно-правових актах

Ураховуючи викладене, молодий спеціаліст – випускник вищого навчального закладу чи професійного навчально-виховного закладу (потреба в якому була заявлена підприємством), який після навчання влаштовується на відповідну роботу за тією кваліфікацією, яку він набув під час навчання.

Обмеження за віком у жодному з наведених понять не згадуються. Та й з огляду на їх зміст вікові обмеження не мають сенсу. Отже, можна зробити висновок, що слово «молодий» вживається стосовно професії, а не віку – «молодий» в професії. Наприклад, випускник вищого навчального закладу, якому виповнилося 60 років, при влаштуванні на роботу за набутою під час навчання кваліфікацією є молодим спеціалістом. А двадцятип’ятирічний юнак, який відпрацював п’ять років після навчання у професійно-технічному училищі, таким не вважається.

Постає питання: протягом якого періоду після закінчення навчального закладу спеціаліст може вважатися молодим? Прямої відповіді законодавство не містить. За аналогією закону (згідно з п. 6 Положення № 79), можемо припустити, що статус молодого спеціаліста має працівник протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу або двох років після закінчення професійного навчально-виховного закладу.

Викладене стосується узагальненого поняття «молодий спеціаліст». Для надання пільг молодим спеціалістам необхідно кожний конкретний випадок розглядати окремо з урахуванням умов, визначених відповідними нормативно-правовими документами.

Які пільги має молодий спеціаліст?

Серед пільг, які надаються молодим спеціалістам, виокремлюють дві норми, визначені статтями 26 і 197 КЗпП.

Відповідно до статті 26 КЗпП при прийнятті на роботу молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів не встановлюється випробування. Це стосується і молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів. Остання категорія також належить до молодих спеціалістів.

Інша пільгова норма, визначена частиною другою статті 197 КЗпП, стосується гарантій, встановлених державою, щодо працевлаштування за фахом на підставі посвідчення про направлення на роботу на період не менше трьох років тим молодим спеціалістам, які навчалися в державних навчальних закладах і потреба в яких раніше була заявлена підприємствами.

При наданні цієї пільги слід керуватися вимогами Порядку № 992, Положення № 79, Положення № 402, Положення № 468.

Стосовно надання молодому спеціалістові пільг при звільненні слід зазначити, що роботодавець має право звільнити його у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП (п. 26 Порядку № 992). Це фактично означає, що протягом трирічного (п’ятирічного) періоду пільг при звільненні, наприклад за скороченням штатів тощо, молоді спеціалісти не мають.

Які обов’язки молодого спеціаліста?

Згідно з нормативно-правовими актами молоді спеціалісти зобов’язані:

– відпрацювати за призначенням не менше трьох років, а випускники Національної академії державного управління при Президентові України – п’яти років;

– відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати у разі неприбуття за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років (випускники Національної академії державного управління при Президентові України – п’яти років).

Поважними причинами, відповідно до яких молодий спеціаліст може не приступити до роботи, вважаються такі:

– встановлення інвалідності першої або другої групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

– встановлення інвалідності першої або другої групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника;

– якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

– проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), у т. ч. за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Службі безпеки України, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

– вступ до вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації.

Роботодавець може розірвати договір з молодим спеціалістом до закінчення трирічного періоду у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП (виявленої невідповідності працівника займаній посаді, систематичного невиконання трудових обов’язків тощо), у т. ч. у разі:

– неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком (якщо медичний огляд для прийняття на роботу відповідно до законодавства є обов’язковим) або висновком медико-соціальної експертної комісії;

– банкрутства роботодавця.

Які гарантії передбачені для молодого спеціаліста?

Гарантії для молодого спеціаліста передбачені насамперед пунктом 24, пунктами 31–33 Порядку № 992.

Молодим фахівцям, які отримали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим фахівцям виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи), за рахунок замовника. Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються усі види соціального захисту, передбачені колективним договором підприємства, установи, організації.

Випускникам, які закінчили вищі навчальні заклади з відзнакою, за рішенням замовника може встановлюватися вища заробітна плата в межах схеми посадових окладів.

Випускники, які отримали направлення на роботу до іншої місцевості, а також члени їхніх сімей забезпечуються житлом згідно із законодавством.

Випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням після визначеного терміну, мають право на позачергове отримання житла незалежно від терміну роботи за цим призначенням. При цьому за ними зберігається житло за попереднім місцем проживання.

Чи має молода особа, для якої підприємство є першим робочим місцем, пільги при скороченні?

Перше робоче місце – місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Згідно зі статтею 1 Закону № 2998 молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2998 держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу. Аналогічну норму містить стаття 5 Закону № 803. Окрім того, згідно з частиною першою статті 197 КЗпП працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.

Разом з тим з метою забезпечення права на працю молоді, що отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем передбачено:

встановлення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування для підприємств, установ та організацій квот робочих місць для працевлаштування молоді;

надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Квоти встановлюються згідно зі статтею 5 Закону № 803 та Положенням № 578.

Згідно з пунктом 16 Положення № 578 при прийнятті працівника у рахунок квоти роботодавець повинен укласти з ним договір не менш ніж на два роки. Ліквідація заброньованих робочих місць може здійснюватися роботодавцем лише за погодженням з місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад та державною службою зайнятості (п. 13 Положення № 578). Отже, цими документами не забороняється звільнювати працівників. Лише при ліквідації заброньованих місць (а разом з тим і звільнення працівників при ліквідації, реорганізації, банкрутстві або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності або штату працівників) потрібно погодити ці дії із зазначеними органами.

Надання дотації регламентується Законом № 2150, Порядком № 82 та Переліком № 223.

Згідно зі статтею 4 Закону № 2150 роботодавець, якому надано дотацію, зобов’язаний забезпечити гарантії зайнятості прийнятих з дотацією осіб та не розривати трудовий договір з ними за скороченням чисельності або штату працівників протягом двох років.

У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим з наданням роботодавцеві дотації, у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників, невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору надана дотація має бути повернута роботодавцем у повному обсязі.

Отже, і при отриманні дотації роботодавець має право звільнити працівника у загальновстановленому порядку. Лише у разі звільнення у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників він має повернути Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття отриману дотацію з урахуванням індексації на рівень інфляції.

Якщо молода особа влаштувалася на перше робоче місце не за квотою і не на дотаційне місце, то жодних пільг при звільненні вона не має.

У кого переваги на залишення на роботі при звільненні – у досвідченого працівника (30 років), молодого спеціаліста (23 роки) чи працівника, у якого це підприємство є першим робочим місцем (22 роки)?

Як зазначалося, молоді спеціалісти та молоді працівники, які отримали перше робоче місце, не мають пільг при звільненні. Залежно від конкретних випадків звільнення цих категорій працівників може бути проведено за погодженням з місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад та державною службою зайнятості (якщо ліквідується робоче місце, заброньоване в рахунок квоти) чи з поверненням дотації (якщо звільнення відбувається з дотаційного місця у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників).

Згідно зі статтею 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тому переваги на залишення на роботі при звільненні матиме досвідчений працівник (30 років). Молодий спеціаліст та працівник, у якого це підприємство є першим робочим місцем, у цьому випадку не матимуть переваг при звільненні.

Матеріали до теми


Чи можна прийняти на роботу працівника без документа про освіту?
Ситуація Під час прийняття на посаду секретаря працівник не подав документа про освіту, проте пообіцяв надати диплом, коли забере його ...
Відеоспостереження на підприємстві: як назвати професію
Запитання Які професійні назви робіт пов’язані з роботою із системами відеоспостереження? Чи потрібно розробляти посадову (робочу) інструкцію для працівника, який ...
«Припинення трудових договорів у зв’язку зі смертю працівника або роботодавця»: відповідь на запитання з посібника
Посібник «Припинення трудових договорів у зв’язку зі смертю працівника або роботодавця», який підготувала редакція журналу «КАДРОВИК.UA», містить три модулі: Документи, ...