Наразі є непоодинокі випадки прийняття на роботу недосвідчених працівників, які потребують професійної адаптації та сприяння професійному розвитку.
У такому випадку можливе застосування професійного розвитку працівників, у т. ч. через запровадження наставництва.
Щодо професійного розвитку працівників треба керуватися Законом України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» (далі — Закон № 4312).
Що стосується запровадження наставництва — Методичними рекомендаціями щодо запровадження наставництва, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 11 жовтня 2017 року № 1611 (далі — Методичні рекомендації № 1611).
Формальне і неформальне професійне навчання
Відповідно до статті 4 Закону № 4312, основними напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників є:
- розроблення поточних та перспективних планів професійного навчання працівників;
- визначення видів, форм і методів професійного навчання працівників;
- розроблення та виконання робочих навчальних планів і програм професійного навчання працівників;
- організація професійного навчання працівників;
- добір педагогічних кадрів та фахівців для проведення професійного навчання працівників безпосередньо у роботодавця;
- ведення первинного та статистичного обліку кількості працівників, зокрема тих, які пройшли професійне навчання;
- стимулювання професійного зростання працівників;
- забезпечення підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у роботодавця або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на п’ять років;
- визначення періодичності атестації працівників та організація її проведення;
- проведення аналізу результатів атестації та здійснення заходів щодо підвищення професійного рівня працівників.
Стаття 6 Закону № 4312 визначає організацію професійного навчання працівників.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Професійне навчання працівників — процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва.
Так, організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця та на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях (далі — підприємство).
Роботодавець може утворити окремий підрозділ з питань професійного навчання працівників або покласти функції з організації такого навчання на відповідних фахівців.
Професійне навчання працівників організовується в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців.
Роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.
Формальне професійне навчання працівників — набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок у навчальному закладі або безпосередньо у роботодавця відповідно до вимог державних стандартів освіти, за результатами якого видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальне професійне навчання працівників — набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання.
Формальне професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, — перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у вищих навчальних закладах.
За результатами формального професійного навчання працівникові видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальне професійне навчання працівників здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця згідно з рішенням роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.
Стаття 9 Закону № 4312 визначає кадрове забезпечення професійного навчання працівників безпосередньо у роботодавця.
Також читайте: «Держслужбовцям зараховуватимуть викладацьку діяльність до професійного навчання»
Так, професійне навчання працівників безпосередньо у роботодавця здійснюють викладачі, майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, які залучаються на умовах договору з надання освітніх послуг.
Викладачі, які залучаються до здійснення професійного навчання безпосередньо у роботодавця, повинні мати повну вищу освіту за відповідним напрямом і стаж роботи за відповідною спеціальністю не менш як три роки.
Майстри виробничого навчання повинні мати вищу освіту та стаж роботи за відповідною спеціальністю не менш як три роки.
Інструктори виробничого навчання із складу кваліфікованих робітників повинні мати стаж роботи за професією не менш як три роки та рівень кваліфікації (розряд, клас, категорію) не нижчий, ніж передбачено навчальними планами і програмами, за якими здійснюється навчання робітників.
Відповідно до статті 10 Закону № 4312 встановлюється оплата праці осіб, які здійснюють професійне навчання працівників.
Так, розмір оплати праці осіб, які залучаються до здійснення професійного навчання працівників, визначається у договорі про надання освітніх послуг і не може бути меншим, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.
Інструктори виробничого навчання можуть бути звільнені від виконання основної роботи із збереженням за ними середньої заробітної плати та місця роботи (посади) у разі проведення занять з робітниками-учнями у групах у складі п’яти і більше осіб.
Наставництво
Наставництво передбачає навчання безпосередньо на робочому місці шляхом передання досвідченими працівниками набутого досвіду і знань особі, що потребує професійного навчання, та формування необхідних навичок.
Методичні рекомендації № 1611 розроблено з метою сприяння запровадженню наставництва на підприємствах різних організаційно-правових форм і форм власності для професійної адаптації та сприяння професійному розвитку працівників, яких уперше прийнято на роботу з укладенням трудового договору (контракту), переведено для виконання роботи за іншою професією або на іншій посаді та які потребують набуття досвіду практичної роботи, освоєння додаткових професійних знань, умінь і навичок відповідно до вимог посадової інструкції протягом певного часу під наглядом наставника (далі — працівник),
Запровадженням наставництва підприємства можуть досягти таких цілей, зокрема:
- сприяти досягненню працівником високої якості виконуваних робіт, дотриманню ним вимог нормативно-правових актів з охорони праці та організаційно-розпорядчих документів, що визначають права та посадові обов’язки працівника, положень колективного договору;
- формувати і розвивати професійні знання, вміння та навички працівників, передавати їм професійний досвід;
- сприяти соціальній адаптації працівника в трудовому колективі;
- налагоджувати партнерські відносини між працівниками різних професійних і вікових груп, створювати умови для ефективного обміну знаннями та досвідом між ними;
- розвивати мотивацію до встановлення тривалих трудових відносин працівника з підприємством, закріплення працівника на робочому місці, зниження плинності кадрів, формування позитивного іміджу підприємства на ринку праці.
Радимо прочитати: «Професійне навчання держслужбовців модернізують: Кабмін затвердив зміни»
Організація наставництва
Наставництво рекомендується встановлювати над:
- працівником, якого вперше прийнято на підприємство для виконання роботи за професією або на посаді;
- молодим працівником, який закінчив загальноосвітній, професійно-технічний, вищий навчальний заклад, з яким укладено трудовий договір (контракт);
- працівником, якого переведено для виконання роботи за іншою професією або на іншу посаду, якщо виконання ним функціональних обов’язків потребує набуття ґрунтовніших професійних знань, нових практичних навичок і вмінь.
Наставництво рекомендується здійснювати за згодою працівника та безпосередньо при виконанні ним його посадових/робочих обов’язків.
До роботи з наставництва рекомендується залучати кваліфікованих робітників, майстрів, інструкторів виробничого навчання, керівників структурних підрозділів або фахівців, яких не звільнено від основних посадових обов’язків (за їхньою згодою).
Після прийняття керівником підприємства рішення щодо запровадження на підприємстві наставництва рекомендується розробити положення / процедуру щодо організації наставництва з урахуванням специфіки виробничого процесу, затвердити положення/процедуру керівником підприємства за погодженням з відповідним профспілковим органом (профспілковим представником) підприємства або з вільно обраними й уповноваженими представниками (представником) працівників підприємства, якщо на підприємстві немає профспілкового органу (профспілкового представника), та зробити невід’ємною частиною колективного договору (в разі його укладення)…
Повна версія статті Вадима Буднікова — в онлайн-системі КАДРИ.UA.
Джерело: КАДРИ.UA
