Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується порівняно з нормальною тривалістю, передбаченою ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Відповідно до ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
- для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень;
- для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень;
- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень;
Скорочений робочий день встановлений для окремих категорій працівників розумової праці, діяльність яких пов’язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням. До таких працівників віднесені лікарі, учителі, викладачі середніх спеціальних і вищих закладів освіти тощо.
Частиною 4 ст. 51 КЗпП передбачено, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах, в установах, організаціях (підприємство) для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Отже, категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, за загальним правилом визначаються законом незалежно від форми власності підприємства.
Повне рішення кейсу читайте в номері газети «Кадри і зарплата» №18 (138) від 17 вересня.
