...
Реєструйся

Правила заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника


Згідно з частиною 5 статті 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі — Закон № 2232) керівники підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) незалежно від підпорядкування та форм власності зобов’язані вести персональний облік військовозобов’язаних і призовників. Відповідно до пункту 38 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2018 року № 921 (далі — Порядок № 921), персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах ведеться згідно з типовою формою первинної облікової документації № П-2 «Особова картка працівника», затвердженою наказом Державної служби статистики України, Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656, у розділі II якої зазначаються відомості про військовий облік (далі — розділ II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника). Проте заповнення цього розділу викликає чимало запитань у кадровиків, що пояснюється наявністю у ньому військових термінів, як-от група обліку, категорія обліку тощо, які регулюються нормами військового законодавства. Тож з’ясуємо, як заповнювати розділ II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника.

Вимоги щодо заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника визначено пунктами 38–42 Порядку № 921. Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 39 Порядку № 921 розділ II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника заповнюється відповідно до записів у військово-облікових документах. Тобто це означає, що до цього розділу вноситься тільки та інформація, яка є у військово-облікових документах. Якщо необхідна інформація відсутня у військово- облікових документах, то відповідні графи залишаються незаповненими.

Особа, відповідальна за ведення військового обліку, повинна організувати внесення військкоматом відсутньої інформації до військово-облікових документів військовозобов’язаних або призовників.

Нагадаємо, що відповідно до положень пункту 16 Порядку № 921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

  • для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
  • для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка).

Особливості обліку призовників та військовозобов’язаних

Згідно з Порядком № 921 різні категорії військовозобов’язаних та призовники обліковуються по-різному. Так, правила заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника щодо військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу наведені у пункті 40 Порядку № 921; військовозобов’язаних офіцерського складу — у пункті 41 Порядку № 921; призовників — у пункті 42 Порядку № 921.

Рядовий, сержантський та старшинський склад

У таблиці 1 наведено вимоги щодо заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника для військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу, передбачені пунктом 40 Порядку № 921.

Вимоги щодо заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника для військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу

 

Зразок нового військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу затверджено наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2017 року № 206. Варто додатково прокоментувати деякі підрозділи розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника:

  • Підрозділ «Категорія обліку». Відповідно до статті 27 Закону № 2232 у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії. До запасу першої категорії належать військовозобов’язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність. До запасу другої категорії належать військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
  • Підрозділ «Склад». Частина 1 статті 5 Закону № 2232 визначає, що військовозобов’язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
  • Підрозділи «Назва райвійськкомату за місцем реєстрації» та «Назва райвійськкомату за місцем фактичного проживання». За загальними правилами військовий облік усіх призовників і військовозобов’язаних ведеться за місцем їх проживання (ч. 3 ст. 33 Закону № 2232). Однак існують винятки, передбачені пунктами 48 та 49 Порядку № 921: призовники та військовозобов’язані, які працюють на морських і річкових суднах, беруться на військовий облік за місцезнаходженням портів приписки таких суден; призовники та військовозобов’язані із числа плаваючого складу морського і річкового флоту, які мешкають на судні без реєстрації їх місця проживання, беруться на військовий облік у портах приписки суден чи населених пунктах за місцем дислокації кадрових підрозділів, що обслуговують судна; призовники та військовозобов’язані, які працюють у польових геологічних і топографо-геодезичних організаціях, пошукових, знімальних, гідрогеологічних, геофізичних, лісобудівних, землебудівних експедиціях і загонах, на лінійних будівельно-монтажних і спеціалізованих поїздах, шляхових машинних станціях, у пересувних механізованих і спеціалізованих колонах, тунельних, мостобудівних і плаваючих загонах та ділянках, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних організаціях, управліннях механізації та підводно-технічних робіт, а також в інших прирівняних до таких організаціях, робота в яких пов’язана із постійним переміщенням, які не мають постійного місця проживання в пунктах проведення робіт, беруться на військовий облік кадровими підрозділами за місцезнаходженням таких організацій.

Якщо підприємство не належить до наведених вище винятків, необхідно керуватися загальним правилом, тобто працівники мають перебувати на військовому обліку за місцем їх проживання.

Відповідно до пункту 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Це означає, що згідно із вимогами законодавства особа повинна бути зареєстрована за місцем проживання. Відповідно у підрозділах «Назва райвійськкомату за місцем реєстрації» та «Назва райвійськкомату за місцем фактичного проживання» зазначається один військкомат. Але на практиці не завжди місце проживання збігається з місцем реєстрації. За таких умов до підрозділу «Назва військового комісаріату за місцем реєстрації» необхідно вписати військкомат за місцем реєстрації призовника або військовозобов’язаного.

Зразок заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника, який є військовозобов’язаним рядового, сержантського або старшинського складу, наведено у додатку 1.

Офіцерський склад

Розділ II «Відомості про військовий облік» особової картки працівників, які є офіцерами запасу, заповнюється відповідно до пункту 41 Порядку № 921, за інформацією військового квитка офіцера запасу (таблиця 2).

Розглянемо детальніше підрозділ «Категорія обліку», де записується, зокрема, розряд запасу. Відповідно до положень статті 28 Закону № 2232 запас військовозобов’язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов’язаних (таблиця 3).

Пунктом 37 Порядку № 921 передбачено, що особа, відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві, зобов’язана у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів вносити зміни до особових карток призовників і військовозобов’язаних та щомісячно до 5 числа надсилати повідомлення про зміну облікових даних до військкоматів, у яких вони перебувають на військовому обліку. Тобто при досягненні військовозобов’язаним відповідного віку необхідно внести зміни до особової картки працівника-військовозобов’язаного щодо розряду запасу.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві. Після досягнення військовозобов’язаним граничного віку перебування у запасі, протягом січня-лютого наступного року за тим, у якому військовозобов’язані досяг граничного віку перебування у запасі, він виключається з військового обліку.

Зразок заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника, який є військовозобов’язаним офіцерського складу, наведено у додатку 2.

Призовники

Заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника, на працівників, які є призовниками, заповнюється відповідно до пункту 42 Порядку № 921, за інформацією, яка міститься у посвідченні про приписку до призовної дільниці, у такому порядку:

  • у підрозділі «Група обліку» записується слово «призовник»;
  • у підрозділі «Назва райвійськкомату за місцем фактичного проживання» вказується назва військового комісаріату, до призовної дільниці якої призовник приписаний;
  • у підрозділі «Перебування на спеціальному обліку» вказується олівцем номер пункту (абзацу), частини та статті Закону № 2232, за якими надається відстрочка від призову на строкову військову службу, і дата, до якої вона надається.

Інші підрозділи розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника, який є призовником, не заповнюються. Зразок заповнення розділу II «Відомості про військовий облік» особової картки працівника, який є призовником, наведено у додатку3.

Зберігання особових карток призовників і військовозобов’язаних

Відповідно до положень пункту 44 Порядку № 921 особові картки призовників і військовозобов’язаних зберігаються в алфавітному порядку в окремій картотеці за групами:

Особові картки військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виділяються окремо в кожній групі. Особові картки осіб, виключених з військового обліку за віком чи станом здоров’я, зберігаються у загальній картотеці. В особових картках військовозобов’язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі , після проведення чергового звіряння з відповідними районними (міськими) військовим комісаріатами робиться відмітка «Виключений з військового обліку за віком» (п. 43 Порядку № 921).


ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК ЯК ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВИЙ ДОКУМЕНТ І ДЕЩО ПРО ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ

На роботодавців покладається обов’язок вести військовий облік. Станом на березень 2023 року одним із основних документів, яким слід керуватися для організації ведення військового обліку на підприємстві, є Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (далі — Порядок № 1487).

Згідно з Порядком № 1487, для здійснення військового обліку і внесення усіх необхідних даних про працівника, слід враховувати інформацію, що міститься в паспорті громадянина України і військово-облікових документах, до яких, зокрема, належать військовий квиток та/або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного.

З огляду на нові правила щодо ведення військового обліку, які діють з 5 січня 2023 року, на роботодавців покладається обов’язок складати списки персонального військового обліку за формою, згідно з Додатком 5 до Порядку № 1487.

Для зручності військовий облік поділяють на облік:

  • призовників;
  • військовозобов’язаних;
  • резервістів.

При цьому розрізняють облік:

  • персонально-якісний;
  • персонально-первинний:
  • персональний.

Порядок № 1487, зокрема, містить Додаток 9, яким встановлено форму спеціального журналу реєстрації військовозобов’язаних. Це означає, що підприємства повинні вести Журнал обліку результатів перевірки стану військового обліку. Цей журнал належить до групи обов’язкових реєстраційних форм, які повинні бути нині на підприємстві. 

Група спеціального військового обліку

Категорія підприємств, які мають мобілізаційні замовлення (спеціальні завдання), а також підприємства, що виробляють товари чи надають послуги, необхідні для задоволення потреб НПО, ЗСУ та інших військових формувань, або є важливими для підтримки економіки країни, можуть здійснювати бронювання військовозобов’язаних.

Це означає, що заброньовані військовозобов’язані, є особливою групою працівників, що перебувають на спеціальному військовому обліку.

Порядок бронювання військовозобов’язаних і Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76

Облік певних категорій осіб 

Порядок № 1487 визначає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого, беруть на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Йдеться про категорію жінок, що мають освіту в галузі медицини і підлягають військовому обліку як військовозобов’язані. Також оформленню на військовий облік підлягають жінки, які мають професію, подібну до відповідної військово-облікової спеціальності, передбаченої переліком, затвердженим Міноборони.

Матеріали до теми


Бронювання працівників: роз’яснення юриста
Попри те що захист держави — це конституційний обов’язок громадян України, законодавець передбачив для певної категорії громадян можливість не виконувати ...
Вже з наступного місяця військових строкової служби звільнятимуть у запас
Президент Володимир Зеленський підписав Указ від 07 березня 2024 року № 149/2024 про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби. ...
У законопроєкті про мобілізацію для зручності військовозобов’язаних пропонуються три способи передавання інформації в ТЦК
Парламентський Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки продовжує роботу над законопроєктом щодо мобілізації та демобілізації і вважає, що громадяни ...