Щодо подання звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026р

Правовий статус платників та суб’єктів звітування у 2026 році

З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі — Закон № 4219), яким внесено системні зміни до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі — Закон № 875).

Трансформація нормативно-правового поля докорінно змінює архітектуру соціально-трудової звітності, запроваджуючи фінансово-економічний механізм стимулювання працевлаштування осіб з інвалідністю у вигляді спеціального внеску. Точна правова ідентифікація суб’єктів господарювання має критичне значення, оскільки помилкове визначення власного статусу або порушення порядку заповнення звітності тягне за собою ризики притягнення до фінансової відповідальності.

Для цілей правозастосування слід чітко розмежовувати поняття «роботодавець» та «платник внеску».

Роботодавець — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізична особа — підприємець (далі — ФОП), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством (крім цивільно-правових договорів), та несуть відповідальність за підприємство та/або установу (ст. 1 Закону № 875).

Платник внеску — це роботодавець, у якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за календарний квартал становить 8 і більше осіб та який у цьому ж кварталі не виконав обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (ст. 18² Закону № 875).

Також читайте Два відсотки для працевлаштування осіб з інвалідністю: роз’яснення для роботодавців

Звільняються від обов’язку сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю такі суб’єкти:

• роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за календарний квартал становить менше 8 осіб;
• роботодавці з чисельністю від 8 осіб, які повністю виконали встановлений норматив робочих місць у звітному кварталі;
• дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Окремого аналізу потребує правовий статус фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до підпункту 14.1.226 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, фізична особа, яка здійснює таку діяльність і залучає найману працю не більше 4 осіб, не вважається роботодавцем у розумінні Закону № 875 і відповідно звіт не подає.

Однак, якщо така особа обліковується в контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та має хоча б одного найманого працівника, вона набуває статусу роботодавця і зобов’язана подавати звітність про внесок.

Звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску.

Звіт складається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2026 року № 453 «Про затвердження форми Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі — Наказ № 453).

Офіційним адресатом подання Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — Звіт) є податковий орган за основним місцем обліку роботодавця.

Звіт подається в електронній формі з використанням XML-ідентифікаторів: J0500701 — для юридичних осіб; F0500701 — для фізичних осіб.

Також звіт може бути подано в паперовій формі особисто роботодавцем / платником або надіслано до Державної податкової служби (далі — ДПС) поштою.

Якщо звіт надсилається поштою, то таке відправлення має бути оформлене з повідомленням про вручення й описом вкладення та здійснено не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання звіту.

Чітке визначення правового статусу суб’єкта звітування та механіки заповнення форми є базовою передумовою для дотримання часового регламенту подання звітності та проведення розрахунків з бюджетом.

Також читайте Інвалідність безстроково, нові правила для військових і спрощене оцінювання: що передбачає постанова № 1359

Часовий регламент і порядок виконання фінансових зобов’язань

Дотримання встановлених законом строків складання, подання податкової звітності та перерахування належних платежів є основою фінансово-бюджетної дисципліни. Законодавство встановлює чіткі часові інтервали для виконання зобов’язань із внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, порушення яких тягне за собою застосування штрафних санкцій та пені.

Базовим звітним періодом для нарахування, обчислення та сплати внеску є календарний квартал.

Відповідно до статті 18² Закону № 875 та норм статті 46 ПКУ Звіт подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Якщо останній день граничного строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, застосовується правило перенесення строків, передбачене пунктом 49.20 статті 49 ПКУ, відповідно до якого останнім днем строку вважається перший операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим.

Нарахована сума внеску сплачується платником протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.

Відправною точкою для відліку 10-денного строку сплати є саме граничний термін подання Звіту за відповідний квартал (з урахуванням можливого перенесення через вихідні дні).

Звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за звітні періоди 2026 року, граничні строки подання яких настали до набрання чинності Наказом № 453, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, в якому цей наказ набрав чинності.

Звіти за I, II та III квартали 2026 року потрібно подати до 9 листопада 2026 року.

За IV квартал 2026 року граничний строк подання звіту — 9 лютого 2027 року (вівторок).

Відповідно граничний строк сплати внеску — 19 лютого 2027 року.

Перерахування коштів здійснюється на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України за основним місцем обліку платника.

Згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11, для зарахування коштів призначено єдиний код класифікації доходів бюджету 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Внески не належать до системи оподаткування, але зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який є складовою частиною Державного бюджету України.

Днем сплати внеску вважається:

• у разі перерахування сум внеску з рахунку платника внеску на рахунок, відкритий у Казначейській службі України для зарахування внеску, — день списання банком або небанківським надавачем платіжних послуг суми платежу з рахунку платника внеску незалежно від часу її зарахування на зазначений рахунок;
• у разі сплати внеску готівкою — день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Суми помилково сплаченого внеску повертаються платникам внеску.

Коректне застосування часового регламенту напряму залежить від точності визначення середньооблікової кількості працівників облікового складу.

Також читайте Інвалідність за новими правилами: в Україні запрацювали зміни до процедури оцінювання

Методологія розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників

Правильний обчислювальний облік кадрового складу підприємства є фундаментом для визначення обов’язку щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіь з інвалідністю.

Неповнота або помилки під час формування показника середньооблікової кількості штатних працівників призводять до викривлення розрахункової бази та фінансових санкцій.

Розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за звітний квартал здійснюється за Інструкцію зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286.

Показник відображається у рядку 1 розділу І Звіту в цілих одиницях.

Згідно зі статтею 18² Закону № 875 та Переліком штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 490 (далі — Постанова № 490), до середньооблікової кількості штатних працівників не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, зокрема:

• штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Міністерством охорони здоров’я, відносяться до робіт із шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас) та з небезпечними умовами праці (4 клас);
• штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, роботодавцем отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
• штатні одиниці умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах із спеціальним званням, пов’язаної з провадженням оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, виконанням обов’язків з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт, постійним зберіганням та носінням зброї, застосуванням заходів фізичного впливу, керуванням спеціалізованим транспортом, а також:
• проходження військової служби;
• праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством встановлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії;
• праці (служби) на посадах, пов’язаних з виконанням трудових (службових) обов’язків безпосередньо на територіях активних бойових дій, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого в установленому порядку.

Спробуйте безоплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації

Згідно з Порядком обчислення середньомісячної заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 268 (далі — Порядок № 268), під час обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, крім працівників праця яких відноситься до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до статті 18² Закону № 875, також не враховуються:

• особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру (такі особи не є працівниками в розумінні Закону № 875, а тому не враховуються при обчисленні середньооблікової кількості прцівників та розрахунку нормативу);
• працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або коли дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;
• працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати в тому випадку, якщо перебували у такій відпустці протягом повної тривалості звітного періоду (кварталу);
• працівники, з якими тимчасово призупинено дію трудового договору відповідно до статті 13 Закону України 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• працівники, які направлені для проходження базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби.

Зовнішні сумісники розраховуються в еквіваленті повної зайнятості за звітний період і відображаються у рядку 2 розділу І Звіту.

Кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості за відповідний календарний квартал враховується пропорційно оплаченому часу та визначається шляхом ділення загальної кількості людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата зовнішнім сумісникам, на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої роботодавцем згідно із законодавством або колективним договором…

Джерело: КАДРИ.UA