Відповідно до частини восьмої статті 235 Кодексу законів про праці України (далі — КЗпП) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Однак таке негайне поновлення не позбавляє права роботодавця на оскарження цього рішення. У результаті оскарження трапляються випадки скасування вже виконаного рішення про поновлення на роботі працівника. І тут у роботодавця виникає багато запитань щодо того як виконати таке рішення, адже дане питання не врегульоване трудовим законодавством. Для пошуку рішень у подібних ситуаціях слід звернутися до судової практики.
Для поновлення прав, які були порушені виконанням скасованого рішення процесуальним законодавством передбачена така процесуальна форма захисту, як поворот виконання рішення.
Її суть полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Застосувати таку форму можливо лише після набрання судовим рішенням законної сили.
Поворот виконання рішення — це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 3-рп/2011).
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Частиною другою статті 445 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Аналогічний зміст має стаття 239 КЗпП, відповідно до якої у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.
Отже, можна зробити висновок, що така процесуальна форма захисту, як поворот виконання рішення при скасуванні рішення суду про поновлення працівника на роботі, роботодавцем не може бути застосована.
Однак відповідно до статті 47 КЗпП роботодавець все одно зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Між тим ані КЗпП, ані інші закони не місять такої підстави для припинення трудового договору, як скасування рішення суду про поновлення роботі.
З огляду на відсутність законодавчого регулювання процесу звільнення працівника у разі скасування рішення суду про поновлення на роботі, Верховним судом у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 818/1678/16 зроблено низку висновків щодо дій роботодавця у подібних ситуаціях.
Зокрема, Верховний Суд вказав, що підставою для припинення трудового договору у разі скасування рішення суду про поновлення на роботі є судове рішення, яким скасовано рішення про поновлення на роботі, а виконання такого судового рішення — обов’язком роботодавця…
Докладніше – у статті Марини Вруцької «Скасування рішення суду про поновлення на роботі» в онлайн-системі «КАДРИ.UA».
Джерело: «КАДРИ.UA»
