Нагадаємо, що 24 грудня 2023 року набули чинності зміни в законодавстві щодо відпусток, передбачені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі — Закон № 3494). У зв’язку з цим розширено перелік періодів, які не формують «відпускний» стаж працівника. Тож давайте розбиратися, які періоди тепер будуть зараховуватися у «відпускний» стаж для щорічної відпустки.
Період військової служби
Зміни щодо зарахування періоду військової служби до «відпускного» стажу відбулися вже давно. Нагадаємо, що завдяки Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» з 19 липня 2022 було:
- скасовано обов’язок роботодавців зберігати середній заробіток за працівниками, які перебувають на військовій службі (зміни були внесені до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП);
- виключено період військової служби, протягом якого за працівником не зберігався середній заробіток (зберігалися лише місце роботи та посада) з періодів, які дають право на щорічну основну відпустку (оновлено п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504).
А отже, дні військової служби, що припали на період після 19 липня 2022 року, не зараховуються до стажу для надання щорічної відпустки працівників, за якими не зберігається середній заробіток відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
На той час ще залишалися деякі категорії працівників, за якими роботодавець повинен був зберігати середній заробіток у період військової служби (навіть після 19.07.2022). Адже таким працівникам збереження середнього заробітку було передбачено не частини третьої статті 119 КЗпП, а іншими нормами. До таких працівників належали:
а) педагогічні та науково-педагогічні працівники (ч. 2 ст. 57 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі — Закон № 2145), ч. 3 ст. 63 Закону України від 06 червня 2019 року № 2745-VIII «Про фахову передвищу освіту»);
б) добровольці ТРО (ч. 1 ст. 119 КЗпП).
Для них період військової служби включався до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Увага! З 24 грудня 2023 Законом № 3494 скасовано обов’язок роботодавця зберігати середній заробіток за час проходження військової служби за педагогічними та науково-педагогічними працівниками.
У зв’язку з цим вони втрачають право на «відпускний» стаж. Оскільки час військової служби педпрацівників, що припадає на період з 24 грудня 2023 року, не зараховуватиметься до стажу, що дає право на щорічну відпустку.
Водночас дні військової служби до 24 грудня 2023 року увійдуть до «відпускного» стажу таких працівників.
Щодо добровольців ТРО, то для таких працівників наразі діють ті ж самі правила формування «відпускного» стажу, що і до 24 грудня 2023 року.
Приклад 1. Педпрацівника мобілізували з 14.11.2022. 8 січня 2024 року його звільнено з військової служби. Наступного дня працівник став до роботи та надав заяву, в якій виявив бажання піти у щорічну основну відпустку з 15.01.2024. У нього не використані відпустки за два робочих роки з 11.01.2022 по 10.01.2023 та з 11.01.2023 по 10.01.2024. Тривалість відпустки за повністю відпрацьований робочий рік становить 24 календарних дні, оскільки роботодавець обмежив на період дії воєнного стану тривалість щорічної основної відпустки відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в період дії воєнного стану» (далі — Закон № 2136). Скільки днів відпустки можна йому надати?
За робочий рік з 11.01.2022 по 10.01.2023 працівник має право на 24 календарних дні. Незважаючи на те що він був мобілізований з 14.11.2022 (у цей час за ним зберігався середній заробіток відповідно до Закону № 2145).
За робочий рік з 11.01.2023 по 10.01.2024 «відпускний» стаж слід обчислювати з урахуванням такого:
- період військової служби з 11.01.2023 по 23.12.2023 зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Це — 347 к. дн.;
- період військової служби з 24.12.2023 по 10.01.2024 не увійде до «відпускного» стажу працівника.
Кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки за робочий рік з 11.01.2023 по 10.01.2024 становить:
24 к. дн. х 347 к. дн. : 365 = 22,82 ≈ 23 к. дн.
Загальна кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки:
24 + 23 = 47 к. дн.
Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 219-977
Відпустки без збереження зарплати
Якщо зараз зазирнути до пункту 4 частини першої статті 9 Закону № 504, то ви можете побачити, що у цій нормі досі вказано таке: час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону № 504, включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.
Виняток становлять лише відпустки, що надаються згідно з пунктом третім частини першої статті 25 Закону № 504, для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років.
Але попереджаємо, що 24 грудня 2023 року (дата набрання чинності Законом № 3494) до статті 26 Закону № 504 були внесені зміни, завдяки чому цю норму було доповнено новою частиною (четвертою). Відповідно до неї, час відпустки без збереження зарплати, наданої відповідно до частин першої і третьої статті 26 Закону № 504, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. А отже, усі відпустки без збереження зарплати, що були надані працівнику з 24.12.2023 на підставі ст. 26 Закону № 504 (за сімейними обставинами, у зв’язку з карантином, дією воєнного стану), випадатимуть із «відпускного» стажу такого працівника.
Водночас дні безоплатних відпусток, що були надані на підставі статті 26 Закону № 504 до 24.12.2023 та припадають на період:
- по 23.12.2023 (включно), — зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку;
- з 24.12.2023, — не включаються до «відпускного» стажу працівника.
Зверніть увагу! Не змінився порядок зарахування до «відпускного» стажу:
- відпусток без збереження зарплати, що надаються на підставі статті 25 Закону № 504. Вони, як і раніше, зараховуються до «відпускного» стажу працівника. Виняток — безоплатні відпустки для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років;
- відпустки без збереження зарплати для ВПО та тих, хто виїхав за кордон. Дні такої безоплатної відпустки й досі НЕ зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (підстава — ч. 4 ст.12 Закону № 2136-IX).
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу 27.01.2022. З 24.02.2022 він перебував у відпустці без збереження зарплати (спочатку карантинній, потім воєнній). Не виходячи із відпустки за власний рахунок, працівник звільняється 19.01.2024. Тривалість відпустки за повністю відпрацьований робочий рік становить 24 календарні дні. Скільки днів відпустки йому слід компенсувати при звільненні?
Цьому працівникові слід компенсувати дні щорічної основної відпустки, накопичені ним за два робочих роки:
- з 27.01.2022 по 26.01.2023;
- з 27.01.2023 по 19.01.2024.
За робочий рік з 27.01.2022 по 26.01.2023 працівник має право на 24 календарні дні відпустки. Оскільки в той час відпустки без збереження зарплати, надані за статтею 26 Закону № 504, зараховувалися до «відпускного» стажу працівників.
А ось за робочий рік з 27.01.2023 по 19.01.2024 «відпускний» стаж цього працівника слід обчислювати з урахуванням такого:
а) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зарахується лише період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати з 27.01.2023 по 23.12.2023. Це — 331 к. дн.;
б) не увійдуть до «відпускного» стажу працівника дні перебування у неоплачуваній відпустці з 24.12.2023 по 19.01.2024.
Кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки становить:
24 к. дн. х 331 к. дн. : 365 к. дн. = 21,76 ≈ 22 к. дн.
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій непрацездатності»
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Періоди, що формують «відпускний» стаж
«Відпускний» стаж, тобто стаж роботи, який надає право на щорічну основну відпустку, визначають відповідно до статті 82 КЗпП і статті 9 Закону № 504.
Згідно з цими нормами, до «відпускного» стажу працівників зараховуються такі періоди:
- Час фактичної роботипротягом робочого року, за який надається відпустка.
На цій підставі до «відпускного» стажу працівника увійде час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, у тому числі й у випадку, коли жінка працює у відпустці для догляду за дитиною до 3 років на умовах неповного робочого часу. - Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавствомзберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково.
Виняток — періоди військової служби без збереження середнього заробітку, передбаченого законодавством (див. вище). - Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування.
Виняток — відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку.
На цій підставі до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, включають періоди:
- відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- тимчасової непрацездатності.
Зверніть увагу! Якщо працівник під час періоду тимчасової непрацездатності / відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку не одержував допомоги по тимчасовій непрацездатності, то такий період випадає з його «відпускного» стажу (лист Мінекономіки від 15.06.2023 р. № 4706-05/28652-07).
- Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата в порядку, визначеному ст. 25 Закону № 504 (з урахуванням змін, внесених до ст. 26 Закону № 504 з 24.12.2023 — див. вище).
Виняток — період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504):
- 6-річного віку;
- 16-річного віку — якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлена інвалідність, хвора на важке перинатальне ураження нервової системи, важку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, важкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня;
- 18-річного віку — якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлена інвалідність, отримала важку травму, вимагає трансплантації органу або паліативної допомоги.
Юрист з кадрових питань і трудового законодавства — online
Унікальна послуга на ринку України!
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
- Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
- Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників.
- Час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата.
Зверніть увагу, що, відповідно до зазначених норм певні періоди, які притаманні воєнному часу, не потраплять до «відпускного» стажу працівника, це:
- неявки з нез’ясованих причин. Дні, коли працівник не виходив на роботу з нез’ясованих причин (протабельовані кодом «НЗ»), не увійдуть до «відпускного» стажу працівника. Адже це не передбачено статтею 9 Закону № 504. До речі, сюди можна віднести й дні, невідпрацьовані працівником через прогул або інші причини неявок (протабельовані «І»);
- призупинення дії трудового договору. Час призупинення дії трудового договору не враховують до стажу для надання щорічної основної відпустки. Це випливає з положень статті 9 Закону № 504. Оскільки ця норма дозволяє зараховувати до «відпускного» стажу періоди, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи / посаду.
Для зручності наведемо в таблиці нижче періоди, які на сьогодні входять до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (з урахуванням останніх змін у «відпускному» законодавстві).
Кадрова система «КАДРИ.UA» — сучасний інструмент кадрових рішень
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Періоди, які зараховуються та не зараховуються у «відпускний» стаж
| Календарні дні | «Відпускний» стаж |
| Вихідні дні | + |
| Святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП)* | –/+* |
| Відрядження, оплачені за середнім заробітком та як звичайний робочий день | + |
| Тимчасова непрацездатність (звичайні випадки, оплачувана) | + |
| Тимчасова непрацездатність без оплати (наприклад, при алкогольному сп’янінні) | – |
| Оплачувані відпустки всіх видів | + |
| Відпустка по вагітності та пологах | + |
| Відпустка для догляду за дитиною до 3 років, до 6, 16, 18 років (за меддовідкою) | – |
| Відпустки без збереження зарплати згідно зі ст. 25 Закону про відпустки | + |
| Відпустки без збереження зарплати згідно зі ст. 26 Закону про відпустки (за сімейними обставинами, на час дії воєнного стану, пандемії, надзвичайної ситуації) | +/–** |
| Відпустка без збереження зарплати згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 (ВПО або працівникам за кордоном) | – |
| Відпустки без збереження зарплати, не врегульовані законодавством | – |
| Призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону № 2136) | – |
| Військова служба з обов’язковим збереженням середнього заробітку | + |
| Військова служба без оплати | – |
| Військова служба з оплатою за рішенням роботодавця (у формі матдопомоги, у розмірі середньої зарплати чи іншої виплати) | – |
| Невідпрацьований час, оплачений за середнім заробітком працівнику — добровольцю тероборони (ч. 1 ст. 119 КЗпП) | + |
| Невідпрацьований час, оплачений за середнім заробітком працівнику, який був на військових зборах, або у зв’язку з відвідуванням працівником ТЦК, або проходженням призовником медкомісії тощо (ч. 2 ст. 119 КЗпП) | + |
| Простій не з вини працівника, оплачений за середнім заробітком | + |
| Простій не з вини працівника, оплачений нижче за середній заробіток (наприклад, з розрахунку 2/3 окладу або у розмірі окладу) | + |
| Дні, вільні від роботи працівника, з яким укладено трудовий договір з нефіксованим робочим часом | + |
| Неповний робочий тиждень за ініціативою роботодавця | + |
| Неповний робочий тиждень за ініціативою працівника | + |
| Період відсторонення невакцинованого працівника | – |
| Неявки з нез’ясованих причин («НЗ» в табелі) або із з’ясованих, визнаних поважними роботодавцем, але не оформлених згідно із законодавством («І» у табелі) | – |
| Прогул | – |
| * З 24.03.2022 під час дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються, тому з цієї дати і на період воєнного стану ці дні не виключаються при визначенні «відпускного» стажу та середньої зарплати. | |
Висновки
Час військової служби педпрацівників, що припадає на період з 24 грудня 2023 року, не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку.
Відпустки без збереження зарплати, що надані працівнику починаючи з 24 грудня 2023 року на підставі статті 26 Закону № 504, випадають із «відпускного» стажу такого працівника.
Періоди неявок із нез’ясованих причин, простою з вини працівника, призупинення дії трудового договору до «відпускного» стажу не входять.
Дар’я Кравченко
Джерело: Оплата праці
