Чи передбачене законодавством перенесення на інший період або продовження відпустки, яка надається особам з інвалідністю внаслідок війни, в разі тимчасової непрацездатності працівника?
Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.
Так, відповідно до статті 162 Закону № 504 учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України 17 квітня 1991 року № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Стаття 11 Закону № 504 визначає перенесення щорічної відпустки.
Так, щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина десята статті 10 цього Закону);
2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (частина перша статті 21 цього Закону).
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
2) виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням;
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем.
Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону № 504.
Також, відповідно до статті 20 Закону № 504 додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону № 504, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону № 504.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Оскільки у статті 11 Закону № 504 йдеться про перенесення саме щорічної відпустки, визначимося, які відпустки відповідно до Закону № 504 відносяться до цього виду відпусток.
Так, згідно з статтею 4 Закону № 504, щорічними відпустками є:
- основна відпустка (ст. 6 Закону № 504);
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону № 504);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону № 504);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Своєю чергою, право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік особами з інвалідністю внаслідок війни встановлюється статтею 13 Закону № 3551 як пільга.
Отже, ця додаткова відпустка не належить до щорічної, а є пільгою.
Таким чином, перенесення на інший період або продовження цієї відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника законодавством не передбачено.
Джерело: КАДРИ.UA
