Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.
Крім того, умови і порядок надання відпусток, встановлюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136).
Відпустки без збереження заробітної плати, що зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку
Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку визначається статтею 9 Закону № 504.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 9 Закону № 504, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 6 Закону № 504), зараховуються такі відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникові в обов’язковому порядку.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
- матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
- чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів;
- матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 Закону № 504, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
- учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України — тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
- особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
- пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
- особам з інвалідністю I та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
- особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів;
- працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
- працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
- працівникам для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, визначеною у медичному висновку;
- працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, — тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
- працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
- сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
- ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
- працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
- працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
- працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року, — тривалістю до 5 календарних днів щороку, а членам добровільних формувань цивільного захисту — тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
- працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, — тривалістю до 60 календарних днів.
Відпустки без збереження заробітної плати, які не зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку
Що стосується відпусток без збереження заробітної плати, зазначених у статті 26 Закону № 504, то відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 504 час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону № 504. Це зазначені нижче відпустки.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
- За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.
- На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою статті 26 Закону № 504. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Також не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, відпустка матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку (п. 3 частини першої ст. 25 Закону № 504).
Крім того, не зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, відпустки без збереження заробітної плати, що надаються на підставі частини третьої та частини четвертої статті 12 Закону № 2136.
Плакати та шпаргалки для роботи відповідального за ведення військового обліку на підприємстві
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
- Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону № 504, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону № 504 (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).
- У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону № 504 (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).
Не забуваємо, що відповідно до частини другої статті 18 Закону № 504 підприємство, установа, організація може надавати одному з батьків дитини відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, ніж до досягнення дитиною трирічного віку.
Звільнення від роботи без збереження заробітної плати
Відповідно до статті 210 КЗпП роботодавець може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти за очною (вечірньою), заочною формами навчання, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один — два вільних від роботи дні на тиждень.
Згідно із статтею 214 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях (підготовчих курсах) закладів вищої освіти, у період навчального року надається, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.
Також, відповідно до статті 218 КЗпП, протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного проєкту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням додатково один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.
Відмова у відпустці без збереження заробітної плати
Відповідно до статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Надання відпусток, що мають бути із збереженням заробітної плати — без її збереження
Згідно із статтею 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977
У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Однак для забезпечення рівності трудових прав працівників та недопущення дискримінації у сфері праці рекомендуємо, із урахуванням інтересів роботодавця і працівників, надавати і в період дії воєнного стану працівникам оплачувані відпустки, на які вони мають право, або ж, за домовленістю між роботодавцем та працівником, невикористані дні таких відпусток переносити на період після припинення або скасування воєнного стану.
Особливого значення набуває сенс цієї норми з огляду на той факт, що згідно з частиною першою статті 24 Закону № 504 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Тобто невикористання такої відпустки працівником у разі загрози заміни її відпусткою без збереження заробітної плати надасть можливість працівнику отримати за неї компенсацію.
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Формат: відеоуроки • Для довідок: 0 (800) 219-977
Крім того, на сьогодні за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Конституційний Суд України розглядає подання про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремих положень Закону № 2136 (в редакції Закону України від 22 листопада 2023 року № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань»).
Заміна працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати
У статті 2 Закону № 2136 зазначено, що з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які зокрема, перебувають у відпустці, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Відображення у табелі використання робочого часу періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати
Наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» (далі — Наказ №4 89) затверджено типову форму № П-5 «Табель обліку використання робочого часу» (далі — Форма № П-5).
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Формою № П-5 передбачено такі умовні позначення, які можуть бути використані у випадку перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати:
- відпустка без збереження заробітної плати у зв’язку з навчанням (п. 12, 13, 17 ст. 25 Закону № 504) — буквений код «НБ» / цифровий код «13»;
- додаткова відпустка без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку (ст. 25 крім п. 3, 12, 13, 17 Закону № 504) — буквений код «ДБ» / цифровий код «14»;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку (ст. 25 п. 3 Закону № 504) — буквений код «ДД» / цифровий код «17»;
- відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону № 504) — буквений код «НА» / цифровий код «18»;
- інші відпустки без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) — буквений код «БЗ» / Ццифровий код «19»
Разом з тим у Примітці 2 до Табеля обліку використання робочого часу, затвердженого наказом № 489, вказано, що форма складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. За потреби форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.
Джерело: КАДРИ.UA