Працівниця в цьому році вже використала всю відпустку без збереження заробітної плати на всі 15 днів. Зараз вона хоче лягти на операцію в приватну клініку, де їй не дають лікарняний. Лікарняний буде виданий після операції вже терапевтом… Вона хоче взяти для підготовки до операції пару днів за свій рахунок, як ми можемо це оформити?
Щодо листка непрацездатності
Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а також порядок здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 (далі ― Інструкція № 455).
Перелік категорій осіб, які мають право видавати листок непрацездатності (далі — ЛН), визначено в пункті 1.4 Інструкції № 455, а які не мають такого права, ― у пункті 1.5 цієї Інструкції.
МАЮТЬ ПРАВО видавати ЛН:
| НЕ МАЮТЬ ПРАВА видавати ЛН:
|
Щодо відпустки без збереження заробітної плати
Відпустка без збереження заробітної плати може надаватись за кількома підставами, які зазначені у статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), а також за згодою сторін відповідно до статті 26 Закону № 504.
Зокрема, в обов’язковому порядку працівникам, за їх бажанням, повинна надаватись відпустка без збереження заробітної плати, якщо вони віднесені до таких категорії:
Кому надається відпустка | Тривалість відпустки | На підставі |
матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) та має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю | до 14 календарних днів | Пункт 1 статті 25 Закону № 504 |
учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі — Закон № 3551) | до 14 календарних днів | Пункт 4 статті 25 Закону № 504 |
особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, а саме:
(згідно зі статтею 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII, далі — Закон № 3721) | до 21 календарного дня | Пункт 5 статті 25 Закону № 504; пункт 22 частини 1 статті 9 Закону № 3721 |
пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи | тривалістю до 30 календарних днів | пункт 6 статті 25 Закону № 504 |
особам з інвалідністю I та II груп | до 60 календарних днів | пункт 7 статті 25 Закону № 504 |
ветеранам праці — тривалістю (п. 15 ст. 25 Закону 504 та п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3721) | до 14 календарних днів | пункт 15 статті 25 Закону № 504; пункт 6 частини 1 статті 7 Закону № 3721 |
ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України | до 14 календарних днів | пункт 13 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб і їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР |
одному з батьків, віднесених до категорії 3 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення | до 14 календарних днів | пункт 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII |
Надання відпустки більшої тривалості за визначену чинним законодавством вважатиметься порушенням.
Якщо працівниця не відноситься до жодної з вказаних категорій, надання їй відпустки без збереження більшої тривалості, є незаконним.
Отже, рекомендуємо:
- або оформити щорічну основну відпустку на дні підготовки до операції;
- або тимчасово встановити (ст. 56 КЗпП) на 1–2 місяці режим неповного робочого часу (неповний робочий тиждень з вихідними днями, які потрібні працівниці) на підставі заяви працівниці. Після виходу працівниці з лікарняного режим неповного робочого часу можна відмінити так само на підставі її заяви.