Надання всім працівникам щорічної оплачуваної відпустки є реалізацією їхнього права на відпочинок, яке закріплене статтею 45 Конституції України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на цей період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Зазначаємо, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їхнього відпочинку.
Водночас є категорії працівників, які мають право отримати щорічні відпустки у зручний для них час. Так, щорічні відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час надаються жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї.
Роботодавцю рекомендується вести облік працівників, які мають право на використання відпустки у зручний для них час, щоб на початковому етапі складання графіка відпусток з’ясувати побажання щодо використання відпустки та з урахуванням цього скласти графік. Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.
Згідно з пунктом 4 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 (далі – Порядок), перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).
Відповідно до частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та частини 2 статті 11 Закону № 504 щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена, зокрема, у разі настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період із дотриманням вимог статті 12 Закону № 504 (частина четверта статті 80 КЗпП та частина четверта статті 11 Закону № 504).
У разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
Отже, роботодавець зобов’язаний за заявою жінки надати їй щорічну відпустку безпосередньо перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості її роботи протягом поточного робочого року. Якщо жінка вирішила приєднати невикористану частину щорічної відпустки після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, керівник зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання їй щорічної відпустки. У такому разі наказ (розпорядження) про надання жінці відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути видано після закінчення невикористаної частини щорічної відпустки.
Про особливості надання відпусток та оформлення стажу роботи читайте у спецвипуску журналу «КАДРОВИК.UA», №1‘2019.
