Згідно зі статтею 40 КЗпП України трудовий договір на невизначений строк чи строковий може бути розірваний до закінчення строку його чинності власником або уповноваженим органом у разі організаційних змін у виробництві та праці, таких як ліквідація, реорганізація, банкрутство або зменшення чисельності працівників. За простими словами, працівник може бути звільнений через скорочення.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) також передбачає, що протягом дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди, якщо це необхідно для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій або за інших обставин, що можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей. Таке переведення може відбуватися з оплатою праці не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У період дії воєнного стану норми щодо повідомлення працівника про зміни істотних умов праці не застосовуються згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України та інших законів України.
Плакати та шпаргалки для роботи відповідального за ведення військового обліку на підприємстві
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Також у разі ведення бойових дій у районах, де знаходиться підприємство, установа або організація, і в разі загрози для життя і здоров’я працівника, він може самостійно розірвати трудовий договір у строк, вказаний у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану або залучення до робіт на об’єктах критичної інфраструктури). Роботодавець також має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи або організації, викликаною знищенням унаслідок бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства.
Крім того, згідно з вищезгаданим Законом № 2136 допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності працівника або в період його відпустки (з виключенням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустки для догляду за дитиною). У цьому випадку дата звільнення — перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності або відпустки.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977
Отже, чинне законодавство дозволяє звільнити працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). В такому разі датою звільнення буде перший робочий день, наступний після закінчення тимчасової непрацездатності чи закінчення відпустки. Тобто Закон № 2136 не створює додаткових підстав для звільнення в умовах воєнного часу, а лише адаптує процедуру звільнення до поточних реалій.
Джерело: КАДРИ.UA
