Не кожен період відпустки без збереження заробітної плати зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. У 2026 році кадровикам важливо розрізняти відпустки, які надаються відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки», та відпустки за сімейними обставинами за статтею 26.
Так, відпустка без збереження зарплати, яка надається в обов’язковому порядку за статтею 25, зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Йдеться про випадки, коли працівник має право на таку відпустку за наявності визначених законом обставин.
Зокрема, це може стосуватися окремих категорій працівників, які виховують дітей, чоловіків, чиї дружини перебувають у післяпологовій відпустці, а також осіб, які доглядають за дитиною, що потребує домашнього догляду.
Також читайте: «Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами під час відпустки для догляду за дитиною до 3 років: як оформити?»
Водночас діє інше правило щодо відпустки за статтею 26 Закону «Про відпустки». Час відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин, яка надається за угодою між працівником і роботодавцем, до такого стажу не включається.
Ця норма застосовується після набрання чинності Законом України №3494-IX від 22 листопада 2023 року.
Тому під час визначення тривалості щорічної основної відпустки кадровику необхідно враховувати вид і правову підставу відпустки без збереження зарплати. Якщо працівник перебував у відпустці за статтею 26, відповідний період не включають до стажу для щорічної відпустки, а належну кількість днів визначають розрахунковим шляхом.
Джерело: Південне міжрегіональне управління Держпраці
